english русский deutsch
“≈—“ќ¬ј ¬≈–—≤я —ј…“ј
Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… ј¬≤ј÷≤…Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“
√”ћјЌ≤“ј–Ќ»… ≤Ќ—“»“”“
ј‘≈ƒ–ј ≤—“ќ–≤ѓ “ј ”Ћ№“”–ќЋќ√≤ѓ
”ƒ 94/477/076.5/
ЅЅ “« (4 ”кр) ¤ 7
≤ 907
”кладач≥: ≤.≤. “юрменко, Ћ.—.“упч≥Їнко, Ќ.¬.Ѕем, ¬.ћ.√ребенн≥ков, ќ.ћ.«ахарчук, “.™. урченко, ≤.ј.ѕетасюк, ќ.ј.ёрченко, ќ.√.≤лькова, ∆.¬. ѕаскал
«а загальною редакц≥Їю д.≥.н., професора ≤.≤. “юрменко
–ецензенти: к.пед.н., професор √еращенко ћ.¬.
«атверджено методично-редакц≥йною радою Ќац≥онального ав≥ац≥йного ун≥верситету в≥д У__Ф_______2009 р.
≤ 907 ≤стор≥¤ ”крањни. ћетодичн≥ рекомендац≥њ з п≥дготовки до сем≥нарських зан¤ть та виконанн¤ домашнього завданн¤ дл¤ студент≥в вс≥х спец≥альностей.
ћ≥ст¤ть методичн≥ рекомендац≥њ до сем≥нарських зан¤ть, тематику домашн≥х завдань, пон¤т≥йний апарат та питанн¤ до самоконтролю знань студент≥в.
ѕризначен≥ дл¤ студент≥в ≤ першого курсу вс≥х спец≥альностей (≤ та ≤≤ семестри).
«м≥ст
≤. «агальн≥ методичн≥ вказ≥вкиЕЕЕ..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..5
≤≤. ћетодичн≥ рекомендац≥њ до сем≥нарських зан¤ть ЕЕЕ11
≤≤≤. ћетодика виконанн¤ та оформленн¤ домашнього
завданн¤ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ55
IV. “ематика домашн≥х завдань ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.57
V. —писок рекомендованоњ л≥тературиЕ.ЕЕЕЕЕЕЕ Е.59
VI. ѕитанн¤ до самоконтролю ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ63
ƒодаток. «разок оформленн¤ титульноњ стор≥нки домашнього завданн¤ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.
≤. «агальн≥ методичн≥ вказ≥вки
≤стор≥¤ Ц це минуле, повернуте у майбутнЇ. Ѕез ірунтовних наукових знань про минуле свого народу не можливо зрозум≥ти сучасним, передбачити, а тим б≥льше будувати майбутнЇ. Ќайц≥нн≥ший скарб, що його одержав украњнський народ разом з≥ своЇю державною незалежн≥стю, Ц це можлив≥сть поверненн¤ власноњ ≥стор≥њ. —учасна ≥сторична наука зв≥льнилас¤ в≥д ≥деолог≥зац≥њ та пол≥тизац≥њ, ≥сторичних ¤вищ ≥ под≥й, стала на шл¤х переосмисленн¤ та оновленн¤ ≥сторичних знань. «авданн¤ побудови в ”крањн≥ демократичного громад¤нського сусп≥льства вимагаЇ формуванн¤ в≥дпов≥дноњ сусп≥льноњ св≥домост≥, чому спри¤Ї багато чинник≥в, у тому числ≥ знанн¤ украњнськоњ ≥стор≥њ. –озбудова самост≥йноњ держави потребуЇ спец≥ал≥ст≥в, здатних продовжити кращ≥ традиц≥њ украњнства, розбудови державност≥. ≤сторичний досв≥д в≥д≥граЇ велику роль у процес≥ нац≥онального в≥дродженн¤ нашого народу. ” звТ¤зку з цим ≥стор≥¤ ”крањни дорогоц≥нною спадщиною. ¬она охоплюЇ в≥хи ≥сторичного шл¤ху украњнського народу, ¤кий упродовж багатьох в≥к≥в свого розвитку зробив значний внесок у св≥тову цив≥л≥зац≥ю.
ƒисципл≥на Ђ≤стор≥¤ ”крањниї Ї одн≥Їю з головних складових гуман≥тарноњ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки фах≥вц≥в з вищою осв≥тою. ¬она спри¤Ї розвитков≥ особистост≥, формуванню њњ пол≥тичноњ в≥дпов≥дальност≥ та творчого п≥дходу до вир≥шенн¤ сусп≥льних проблем. «асвоЇнн¤ ≥сторичного досв≥ду допоможе майбутн≥м спец≥ал≥стам зайн¤ти ч≥тку громад¤нську позиц≥ю, роз≥братис¤ у складност¤х сучасного житт¤ та надасть можлив≥сть утверджувати державн≥сть. ¬ивченн¤ ≥стор≥њ ”крањни допомагаЇ студентам усв≥домити ≥сторичн≥ корен≥ свого народу, етапи його формуванн¤, ц≥л≥сн≥сть та т¤гл≥сть його ≥стор≥њ.
ѕредметом курсу Ђ≤стор≥¤ ”крањниї Ї украњнський ≥сторичний процес в≥д найдавн≥ших час≥в, тобто по¤ви людей на територ≥њ ”крањни, до сьогоденн¤ включно. урс украњнськоњ ≥стор≥њ акумулюЇ найнов≥ш≥ дос¤гненн¤ ≥стор≥ограф≥њ етногенезу украњнського народу, його соц≥ально Ц економ≥чного, пол≥тичного ≥ культурного розвитку, м≥сц¤ в систем≥ м≥жнародних в≥дносин та у св≥тов≥й цив≥л≥зац≥њ. ћета курсу пол¤гаЇ в розкритт≥ законом≥рностей та особливостей економ≥чного, соц≥ального, пол≥тичного та культурного розвитку ”крањни, њњ в≥дносин з ≥ншими народами та державами.
«авданн¤ курсу:
- подати наукову пер≥одизац≥ю ≥стор≥њ ”крањни, характерн≥ риси основних пер≥од≥в украњнськоњ ≥стор≥њ, њхн≥ особливост≥, визначальн≥ под≥њ та ¤вища в кожному з них;
- узагальнити досв≥д нац≥онального державотворенн¤, традиц≥њ украњнськоњ державност≥, значенн¤ боротьби украњнського народу за њњ в≥дродженн¤ та збереженн¤;
- розкрити ≥стор≥ю соц≥ально-економ≥чних та сусп≥льно-пол≥тичних процес≥в в ”крањн≥, основн≥ етапи украњнського нац≥онально-визвольного руху, його конкретний зм≥ст ≥ орган≥зац≥йн≥ форми, визначити роль ≥ м≥сце в украњнськ≥й ≥стор≥њ видатних ≥сторичних ос≥б;
- висв≥тлити зм≥ст ≥ особливост≥ розвитку украњнськоњ матер≥альноњ та духовноњ культури, њњ взаЇмозвТ¤зок з≥ св≥товою культурою, розкрити основн≥ етапи становленн¤ та розвитку в≥тчизн¤ного ав≥абудуванн¤, сучасний стан ав≥ац≥йноњ галуз≥;
- показати найважлив≥ш≥ под≥њ та ¤вища украњнськоњ ≥стор≥њ в контекст≥ св≥товоњ ≥стор≥њ, роль ”крањни в систем≥ м≥жнародних в≥дносин.
якщо обТЇктом ≥ предметом вивченн¤ б≥льшост≥ наук Ї пост≥йно ≥снуюча д≥йсн≥сть, ¤ку можна досл≥джувати повторно ≥ зд≥йснювати над нею безк≥нечн≥ експерименти, то ≥сторична наука досл≥джуЇ те, що колись було, але чого вже немаЇ. ƒл¤ в≥дображенн¤ реально ≥снуючоњ в минулому д≥йсност≥ науковц≥ використовують ≥сторичн≥ джерела. ≤сторичн≥ джерела мають р≥зноман≥тн≥ види ≥ форми, њх класиф≥кують на основ≥ њх особливих та в≥дм≥нних ознак. «алежно в≥д того, чи несуть ≥сторичн≥ джерела ≥сторичну ≥нформац≥ю безпосередньо, чи опосередковано, њх можна под≥лити на дв≥ велик≥ групи. «а ц≥Їю класиф≥кац≥Їю, до першоњ групи джерел належать рел≥кти: знар¤дд¤ прац≥, збро¤, посуд, прикраси, руњни м≥ст ≥ фортець, храми, берест¤н≥ грамоти, законодавч≥ акти, ≥сторичн≥ п≥сн≥, думи тощо. ƒруга група Ц опов≥д≥, л≥тописи, жит≥¤ св¤тих, описи ≥ноземних автор≥в та мандр≥вник≥в, ¤к≥ перебували в ”крањн≥, мемуари, в тому числ≥ спогади, щоденники, б≥ограф≥њ, листуванн¤ тощо. ” останн≥х випадках м≥ж ≥сторичною под≥Їю, ¤вищем, фактом ≥ сучасним досл≥дником стоњть автор джерела, ¤кий описував св≥й час. –азом з тим Ї загальноприйн¤та класиф≥кац≥¤ джерел з ≥стор≥њ ”крањни за типами ≥ видами. ласиф≥кац≥¤ джерел за видами стосуЇтьс¤ лише писемних памТ¤ток. ¬ид≥л¤ють так≥ типи ≥сторичних джерел: письмов≥, усн≥ (думи, п≥сн≥, присл≥вТ¤ тощо), речов≥, етнограф≥чн≥, л≥нгв≥стичн≥, фонодокументи, фотодокументи, твори художньоњ л≥тератури та мистецтва. ўодо основних вид≥в писемних джерел, сучасн≥ ≥сторики вид≥л¤ють так≥: л≥тописи, законодавч≥, приватн≥ акти, статистичн≥ джерела, пер≥одична преса, мемуари, спогади, щоденники, листи, автоб≥ограф≥њ, л≥тературн≥ памТ¤тки, публ≥цистика тощо. ћ≥сцем збер≥ганн¤ рукописних джерел Ї арх≥ви та рукописн≥ фонди наукових б≥бл≥отек. «начна частина ≥сторичних джерел з ≥стор≥њ ”крањни збер≥гаютьс¤ в арх≥вах ≥нших крањн.
Ќавчальний процес в Ќј” орган≥зований за кредитно-модульною системою ≥ спр¤мований на демократизац≥ю осв≥тнього процесу, створенн¤ умов дл¤ перетворенн¤ студента з обТЇкта навчанн¤ у в≥дпов≥дального субТЇкта, дл¤ самодостатнього розвитку особистост≥ через формуванн¤ у студентськоњ молод≥ здатност≥ до самоосв≥ти, саморозвитку, самоп≥знанн¤ ≥ самовираженн¤ власноњ ≥ндив≥дуальност≥.
Ќавчальний матер≥ал дисципл≥ни структурований за модульним принципом ≥ складаЇтьс¤ з одного або двох модул≥в.
” результат≥ засвоЇнн¤ навчального матер≥алу студент повинен:
«нати:
- особливост≥ становленн¤ та розвитку украњнського народу;
- формуванн¤ украњнськоњ державноњ ≥дењ;
- боротьбу за нац≥онально-державну незалежн≥сть, повТ¤зан≥ з нею героњчн≥ подвиги, тр≥умфи та трагед≥њ;
- видатних д≥¤ч≥в минулого та сучасноњ ”крањни, њх роль та значенн¤ в ≥стор≥њ ”крањни.
- етапи становленн¤ та розвитку в≥тчизн¤ного ав≥абудуванн¤, пров≥дних ав≥аконструктор≥в та п≥лот≥в-випробувач≥в.
¬м≥ти:
- самост≥йно вивчати ≥ анал≥зувати р≥зноман≥тн≥ документи ≥ матер≥али щодо минулого ≥ сучасного ”крањни;
- узагальнювати, анал≥зувати ≥сторичн≥ факти, под≥њ, проводити ≥сторичн≥ паралел≥, застосовувати здобут≥ знанн¤ ≥ навики при анал≥з≥ сучасного ≥сторичного етапу ≥ визначенн≥ перспектив розвитку ≥сторичного процесу;
- використовувати здобут≥ знанн¤ з ≥стор≥њ украњнськоњ ав≥ац≥њ у профес≥йн≥й д≥¤льност≥.
¬ивченн¤ модул≥в завершуЇтьс¤ написанн¤м модульних контрольних роб≥т, ¤к≥ оц≥нюютьс¤ в≥дпов≥дно до робочих навчальних програм з У≤стор≥¤ ”крањниФ дл¤ кожноњ дисципл≥ни.
” другому модул≥ (у випадках коли У≤стор≥¤ ”крањниФ зг≥дно робочоњ навчальноњ програми складаЇтьс¤ з двох модул≥в), студенти готують домашнЇ завданн¤, ¤ке оц≥нюЇтьс¤:
9 Ц 10- в≥дм≥нно
7 -8- добре
6 - задов≥льно
ѕри вивченн≥ ≥стор≥њ ”крањни студенти мають можлив≥сть користуватис¤ р≥зними п≥дручниками та пос≥бниками. јле, робл¤чи узагальнююч≥ висновки з ≥стор≥њ украњнського народу, не сл≥д забувати, що багато факт≥в, под≥й, ¤вищ, оц≥нок ≥ коментар≥в, ¤к≥ давалис¤ представниками р≥зних ≥сторичних шк≥л, наукових напр¤мк≥в та окремими ≥сториками, не завжди в≥дпов≥дали ≥сторичн≥й правд≥.
“ому важливе значенн¤ маЇ правильна побудова самост≥йноњ роботи студента, ¤ка включаЇ к≥лька вид≥в: засвоЇнн¤, конспектуванн¤ лекц≥йного матер≥алу, ознайомленн¤ ≥ опрацюванн¤ тексту прочитаноњ навчальноњ або науковоњ л≥тератури; конспектуванн¤ та анал≥з прочитаного, роботу з документальними ≥сторичними джерелами. Ќа основ≥ критичного анал≥зу ≥сторичних джерел треба прагнути самост≥йно роз≥братис¤ в тих чи ≥нших аспектах кожного питанн¤, визначити власне ставленн¤ до под≥й, показати своЇ вм≥нн¤ п≥дкр≥плювати фактами висновки. Ќабут≥ на лекц≥¤х ≥ п≥д час самост≥йноњ роботи знанн¤ студенти розширюють, поглиблюють ≥ зм≥цнюють на сем≥нарських занн¤тт¤х та п≥д час ≥ндив≥дуальноњ роботи. —ем≥нарське зан¤тт¤ Ц вид навчального зан¤тт¤, на ¤кому викладач орган≥зовуЇ обговоренн¤ студентами визначених робочою навчальною програмою питань. —ем≥нари провод¤тьс¤ у форм≥ розгорнутоњ бес≥ди, обговоренн¤ допов≥дей та пов≥домлень, проведенн¤ дискус≥њ. —ем≥нарськ≥ зан¤тт¤ мають спри¤ти розвитку творчоњ самост≥йност≥ студент≥в, формувати њх ≥нтерес до науки ≥ наукових досл≥джень, розвивати культуру мови, вм≥нн¤ та навички публ≥чного виступу, участ≥ в дискус≥њ. якщо осмисленн¤ основних положень планових питань даЇтьс¤ студенту важко, йому сл≥д звертатис¤ до викладача за консультац≥Їю.
Ќа сем≥нар≥ студент повинен бути активним упродовж всього зан¤тт¤ ≥ вм≥ти:
- показати ≥ з≥ставити р≥зн≥ концепц≥њ ≥ точки зору досл≥дник≥в щодо визначених питань теми;
- всеб≥чно ≥ анал≥тично розкрити суть под≥њ, ¤вища, ≥сторичного процесу;
- доказово ≥ аргументовано повТ¤зати планове питанн¤ з сучасним пер≥одом ≥стор≥њ ”крањни;
- висловити власне розум≥нн¤ ≥сторичних процес≥в ≥ ¤вищ;
- вид≥лити пров≥дну ≥дею, зробити висновки та узагальненн¤;
- анал≥зувати виступи студент≥в-одногрупник≥в;
- волод≥ти терм≥нолог≥чним апаратом;
- висловлювати думки л≥тературною мовою.
ожний з цих елемент≥в маЇ часове обмеженн¤: допов≥дь Ц 10-15 хв., виступ Ц 5-6 хв., доповненн¤ Ц 3 хв. ≥ оц≥нюЇтьс¤ в≥д 4 до 10 бал≥в.
ƒисципл≥на У≤стор≥¤ ”крањниФ вивчаЇтьс¤ один семестр, в к≥нц≥ ¤кого студенти можуть складати диференц≥йований зал≥к або ≥спит.
ѕ≥дсумкова семестрова модульна рейтингова оц≥нка визначаЇтьс¤ (в балах та за нац≥ональною шкалою) ¤к сума п≥дсумкових модульних рейтингових оц≥нок, отриманих за засвоЇнн¤ вс≥х модул≥в.
|
ќц≥нка в балах |
ќц≥нка за нац≥ональною шкалою |
|
79-89 |
¬≥дм≥нно |
|
66-78 |
ƒобре |
|
53-65 |
«адов≥льно |
|
менше 53 |
Ќезадов≥льно |
ѕ≥дсумкова семестрова рейтингова оц≥нка дор≥внюЇ сум≥ п≥дсумковоњ семестровоњ модульноњ рейтинговоњ оц≥нки та зал≥ковоњ рейтинговоњ оц≥нки, встановленоњ дл¤ кожноњ категор≥њ п≥дсумкових семестрових модульних рейтингових оц≥нок (дл¤ У¬≥дм≥нноФ Ц 11 бал≥в, дл¤ УƒобреФ Ц 9 бал≥в, дл¤ У«адов≥льноФ Ц 7 бал≥в). ќц≥нка, отримана студентом на диференц≥йованому зал≥ку або ≥спит≥, заноситьс¤ у балах за нац≥ональною шкалою ≥ шкалою ™вропейськоњ кредитноњ трансферноњ системи (ESTS), викладачем у документи, встановлен≥ ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни, а також у зал≥кову книжку студента. Ќазву дисципл≥ни, оц≥нку, дату њњ отриманн¤ викладач п≥дтверджуЇ власним п≥дписом.
ћ≥сце ≥ роль ≥сторичноњ науки в сусп≥льств≥ визначаютьс¤ ¤к њњ п≥знавально-осв≥тньою, виховною, так ≥ прагматично-практичною функц≥¤ми, можливост¤ми використанн¤ ≥сторичного досв≥ду сьогодн≥, а також моделюванн¤ його про¤в≥в у майбутньому. ѕроте на ≥сторичних уроках потр≥бно вчитис¤, не коп≥юючи механ≥чно досв≥д минулого,а упор¤дковуючи його з метою по¤сненн¤ практики сьогоденн¤.
≤≤. ћетодичн≥ рекомендац≥њ до сем≥нарських зан¤ть
—ем≥нарське зан¤тт¤: т. 1, 2.
ињвська –усь в ≥сторичн≥й дол≥ украњнського народу
ѕлан
2. ѕередумови виникненн¤ ињвськоњ –ус≥ та основн≥ етапи њњ становленн¤ ≥ розвитку. ѕол≥тичний устр≥й та сусп≥льна орган≥зац≥¤ ињвськоњ –ус≥.
3. √алицько-¬олинська держава Ц спадкоЇмиц¤ та правонаступниц¤ ињвськоњ –ус≥.
ќсновн≥ пон¤тт¤: етногенез, венеди, анти, склавини, у¤в≥¤, —лав≥¤, јртан≥¤, зарубинецька культура, черн¤х≥вська культура, автохтон, –усь, У–уська земл¤Ф, ињвська –усь, в≥че, кн¤зь, полюдд¤, христи¤нство, УшлюбнаФ дипломат≥¤, централ≥зована монарх≥¤, феодальна ол≥гарх≥¤, бо¤рська опозиц≥¤, феодальна роздроблен≥сть, «олота ќрда.
–озпочинаючи перше питанн¤, сл≥д мати на уваз≥, що в ≥сторичн≥й науц≥ одн≥Їю з центральних Ї проблема походженн¤ народу (етногенезу).
як≥ вам в≥дом≥ найперш≥ теор≥њ походженн¤ словТ¤н?
–озкаж≥ть про найб≥льш поширен≥ теор≥њ походженн¤ словТ¤нства в сучасн≥й ≥сторичн≥й л≥тератур≥.
¬ ¤ких писемних джерелах зТ¤вилис¤ перш≥ згадки про ранньословТ¤нськ≥ племена? як≥ давн≥ автори вже вживали етнон≥м УсловТ¤ниФ?
¬ажливо памТ¤тати, що вир≥шальну роль у формуванн≥ украњнського етносу в≥д≥грали м≥грац≥йн≥ процеси ≤≤-V≤≤ ст. ¬изначте територ≥ю, ¤ку засел¤ли анти. ўо становило основу њхнього господарського житт¤? «упин≥тьс¤ на особливост¤х сусп≥льно-пол≥тичного устрою ант≥в.
ƒержава ант≥в про≥снувала близько трьох стол≥ть (к≥нець ≤V Ц початок V≤≤ ст.). «верн≥ть увагу на ≥нтенсивн≥сть словТ¤нськоњ експанс≥њ в цей пер≥од, адже анти проникли на Ѕалкани, ¬ерхн≥й ƒн≥про, ƒ≥нець та ƒон. „ому розпавс¤ антський союз?
¬ам необх≥дно досл≥дити процес формуванн¤ великих союз≥в словТ¤нських племен Ц дул≥б≥в, пол¤н, волин¤н. –озкаж≥ть про обТЇднанн¤ окремих племен та њхн≥х союз≥в.
ƒал≥ варто розгл¤нути осередки державност≥ сх≥дних словТ¤н у V≤≤≤-≤’ ст. якими були соц≥ально-економ≥чн≥ в≥дносини сх≥дних словТ¤н у цю добу? «верн≥ть увагу на суттЇв≥ зм≥ни, що в≥дбулис¤ у сусп≥льному лад≥ словТ¤н.
–озгл¤д другого питанн¤ необх≥дно розпочати з наукового обірунтуванн¤ основних передумов виникненн¤ давньословТ¤нськоњ ранньофеодальноњ держави Ц ињвська –усь.
–екомендуЇмо звернути увагу на основн≥ теор≥њ походженн¤ ињвськоњ –ус≥. ѕроанал≥зуйте њх ≥ зроб≥ть своњ висновки.
ƒал≥ сл≥д визначити основн≥ етапи розвитку ињвськоњ –ус≥ ≥ дати розгорнуту характеристику кожному з них. «верн≥ть увагу на те, що з другоњ половини ≤’ й до к≥нц¤ ’ ст. ≠Ц це часи найб≥льшоњ експанс≥њ ињвськоњ –ус≥, виходу њњ на м≥жнародну арену, спроби вписатис¤ в геопол≥тичний прост≥р, недостатньоњ консол≥дац≥њ держави, слабкоњ великокн¤з≥вськоњ влади, не ч≥ткоњ орган≥зац≥њ та централ≥зац≥њ.
ѕри висв≥тленн≥ цього пер≥оду особливу увагу сл≥д прид≥лити реформам кн¤гин≥ ќльги та њх значенню дл¤ зм≥цненн¤ центральноњ кн¤з≥вськоњ влади та подальшого розвитку держави.
–озгл¤даючи етап найб≥льшого п≥днесенн¤ та розкв≥ту ињвськоњ –ус≥ (к≥нець ’ Ц середина ’≤ ст.), необх≥дно зупинитис¤ на внутр≥шн≥й та зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ ¬олодимира ¬еликого та ярослава ћудрого. ќсобливу увагу доц≥льно прид≥лити зТ¤суванню причин прийн¤тт¤ христи¤нства за в≥зант≥йським вз≥рцем та його значимост≥ дл¤ подальшого розвитку ињвськоњ –ус≥.
¬исв≥тлюючи добу пол≥тичноњ роздробленост≥ ињвськоњ –ус≥ (к≥нець ’≤ Ц середина ’≤≤≤ ст.) розкаж≥ть про зм≥ни, що в≥дбулис¤ в сусп≥льно-пол≥тичному та економ≥чному житт≥ держави (зм≥ни форми правл≥нн¤ ињвськоњ –ус≥, стр≥мкий розвиток феодал≥зму, економ≥чне зм≥цненн¤ земельноњ знат≥, в≥дцентров≥ тенденц≥њ та ≥н.). «верн≥ть увагу на спроби в≥дновити ц≥л≥сн≥сть та велич держави (кн¤ж≥ зТњзди та пол≥тику ¬олодимира ћономаха). ѕроанал≥зуйте причини феодальноњ роздробленост≥ та занепаду ињвськоњ –ус≥ з огл¤ду на внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ фактори.
¬арто зупинитис¤ на пол≥тичному устроњ ињвськоњ –ус≥, що була ранньофеодальною державою з монарх≥чною формою правл≥нн¤. Ќеобх≥дно в≥дзначити, що впродовж ≤’-’≤≤ ст. влада зазнала певних трансформац≥й. «осередьте увагу на основних елементах пол≥тичноњ влади (кн¤зь, бо¤рська рада, в≥че). ѕокаж≥ть, ¤ку роль в≥д≥гравала кн¤жа дружина на р≥зних етапах розвитку держави.
ѕроанал≥зуйте соц≥ально-класову структуру ињвськоњ –ус≥ (≥Їрарх≥чну структуру пан≥вного класу, диференц≥ац≥ю серед феодально-залежного населенн¤).
ѕ≥д час в≥дпов≥д≥ на третЇ питанн¤ доц≥льно пригадати, що ƒавньоруська держава розпалас¤ на окрем≥ кн¤з≥вства: √алицьке, ¬олинське, Ќовгород-—≥верське, ѕере¤славське, „ерн≥г≥вське та ≥н. ѕоступово роль иЇва ¤к пол≥тичного та економ≥чного центру занепадаЇ.
ћогутн≥м суперником √алицького обТЇднанн¤ було „ерн≥г≥вське кн¤з≥вство, ¤ке протисто¤ло планам володимиро-суздальських ≥ смоленських кн¤з≥в встановити у ѕ≥вденн≥й –ус≥ свою гегемон≥ю.
–озгл¤ньте причини, що спри¤ли виникненню та п≥днесенню √алицько-¬олинськоњ держави (географ≥чне розташуванн¤, зовн≥шн¤ загроза, обТЇднавча пол≥тика –омана ћстиславича).
ќхарактеризуйте внутр≥шню пол≥тику –омана ћстиславича, важливою складовою ¤коњ було придушенн¤ бо¤рськоњ свавол≥.
¬арто зауважити, що кн¤зюванн¤ –омана в √алич≥ було складним ≥ швидкоплинним (1199-1205 рр.), адже в≥н сполучив близьк≥ природно й економ≥чно, проте пол≥тично й соц≥ально контрастн≥ земл≥. ƒоц≥льно звернути увагу на те, що у √аличин≥ через малол≥тт¤ кн¤з≥в ƒанила ≥ ¬асилька на де¤кий час Увокн¤живс¤Ф бо¤рин ¬олодислав ормильчич. ÷е Їдиний випадок в ≥стор≥њ –ус≥, коли кн¤з≥вський престол пос≥ла особа, ¤ка не належала до роду –юрикович≥в. „ому под≥бне стало можливим саме в √алицьк≥й земл≥?
ќхарактеризуйте державну д≥¤льн≥сть кн¤з¤ ƒанила √алицького.
–озкаж≥ть про особливост≥ пол≥тичного житт¤ √алицько-¬олинського кн¤з≥вства. «упин≥тьс¤ на боротьб≥ ƒанила –омановича проти татарських поневолювач≥в. «верн≥ть увагу на обТЇктивн≥ причини розпаду держави –оманович≥в (вона залишилас¤ недостатньо згуртованою, соц≥ально-господарський стан р≥зних њњ земель був неоднаковим).
—л≥д також враховувати, що одним ≥з вир≥шальних чинник≥в розпаду держави –оманович≥в стало наростанн¤ феодальноњ роздробленост≥ у —х≥дн≥й ™вроп≥. ÷≥ процеси не обминули жодноњ давньоруськоњ земл≥ у ’≤≤≤ ст.
¬ажливо памТ¤тати, що безперервн≥ в≥йни м≥ж руськими кн¤з¤ми та зах≥дними сус≥дами зруйнували кв≥тучу √алицьку землю, ¤кою вона була за ƒанила –омановича.
¬≥дпов≥дь доц≥льно завершити анал≥зом тих пол≥тичних ≥нтриг ≥ комб≥нац≥й, ¤к≥ зумовили захопленн¤ √алицько-¬олинських земель Ћитвою та ѕольщею.
—ем≥нарське зан¤тт¤: т. 3.
ѕлан
ќсновн≥ пон¤тт¤: озацтво, козацтво низове, козацтво реЇстрове, «апорозька —≥ч, кошовий отаман, гетьман, кур≥нний отаман, козацька –ада, судд¤, писар, отаман, осавул, хорунжий, бунчужний, шафар, кантарж≥й, чайка, Уќрдинац≥¤Ф 1638 р.
Ћ≥тература: [4, 6, 7, 9, 11]
ћетодичн≥ рекомендац≥њ до виконанн¤ ≥ндив≥дуальноњ роботи
ѕерше питанн¤ пропонуЇмо розпочати з короткоњ характеристики соц≥ально-пол≥тичних умов, що склались в украњнських земл¤х в друг≥й половин≥ ’V-’VI ст. ≥ привели до виникненн¤ такого своЇр≥дного ≥сторичного ≥нституту ¤к козацтво. «верн≥ть особливу увагу на загостренн¤ ситуац≥њ в ”крањн≥ з переходом останньоњ п≥д юрисдикц≥ю ѕольщ≥, закр≥паченн¤ ≥ покатоличенн¤ њњ кор≥нного населенн¤. ÷е допоможе визначити ≥ усв≥домити причини по¤ви козацтва ≥ вид≥ленн¤ њх в окрему групу населенн¤, що мала своњ специф≥чн≥ риси ≥ функц≥њ. „≥тко сформулюйте основн≥ причини виникненн¤ нового козацького стану.
ƒуже важливою Ї проблема джерел формуванн¤ козацтва. ѕокаж≥ть за рахунок ¤ких саме прошарк≥в населенн¤ в≥дбувалось поповненн¤ перших козацьких загон≥в. ўо приводило њх до табору козак≥в? –озкаж≥ть про початок колон≥зац≥њ ƒикого пол¤, по¤ву ≥ побут перших озброЇних загон≥в. «упин≥тьс¤ на походженн≥ самого терм≥ну УкозакФ. оли в≥н з'¤вивс¤ ≥ ким почав прим≥н¤тьс¤ стосовно в≥льного украњнського населенн¤?
« метою глибокого вивченн¤ першого питанн¤ потр≥бно роз≥братись в р≥зних п≥дходах окремих ≥сторик≥в та ≥сторичних шк≥л до проблеми виникненн¤ козацтва на ”крањн≥, адже це питанн¤ - одне з центральних в ≥стор≥њ ”крањни доби феодал≥зму. ѕор≥вн¤йте позиц≥њ представник≥в р≥зних ≥сторичних шк≥л та теч≥й. як дивитьс¤ сучасна ≥сторична наука на цю проблему? яка точка зору Ї близькою ¬ам особисто? ќбірунтуйте свою позиц≥ю.
–озкриваючи друге питанн¤ зупин≥тьс¤ на етапах створенн¤ «апорозькоњ —≥ч≥. ћайте на уваз≥, що точ≠ноњ дати заснуванн¤ —≥ч≥ немаЇ. ¬≥домо, що перш≥ згадки про нењ належать до к≥нц¤ 80-х рок≥в ’V ст., а остаточне њњ формуванн¤ припадаЇ на 50-т≥ роки ’V≤ ст. «бер≥ть в≥домост≥ про першого засновника ≥ орган≥затора —≥ч≥ Ц ƒмитра ¬ишневецького.
¬исв≥тлюючи друге питанн¤, вам сл≥д детально зупинитись на наступних проблемах. ѕо-перше, охарактеризувати адм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й «апорожж¤. ѕо-друге, розкрити основн≥ риси пол≥тичного устрою —≥ч≥. ѕо-третЇ, розказати про побут ≥ господарство запорожц≥в. ўо про ц≥ сторони житт¤ «апорожж¤ говоритьс¤ в ≥сторичних джерелах? ѕ≥дтвердить свою в≥дпов≥дь вит¤гами з ≥сторичних документ≥в.
ѕрацюючи над питанн¤м, зверн≥ть увагу на процес соц≥ального розшаруванн¤ запорожц≥в, вид≥ленн¤ заможних реЇстрових козак≥в, ¤ких польський ур¤д намагавс¤ використати дл¤ послабленн¤ —≥ч≥.
¬ивченн¤ третього питанн¤ плану передбачаЇ зб≥р ≥нформац≥њ про чисельн≥сть ≥ структуру збройних сил «апорозькоњ —≥ч≥, про њњ флот, козацьке в≥йськове мистецтво, в≥йськову атрибутику тощо. Ѕагато в≥домостей по цим проблемам ви знайдете у роботах ƒ.яворницького, ј. ащенко, ¬.√олобуцького, ќ.јпанович, ¬.ўербака.
ѕотр≥бно розказати про найб≥льш ¤скрав≥ стор≥нки боротьби «апорожж¤ з ќсманською державою ≥ римом. як при цьому про¤вились найкращ≥ риси запорозького козацтва: волелюбн≥сть, мужн≥сть, любов до свого народу, висока в≥йськова майстерн≥сть? Ќавед≥ть приклади.
–озгл¤д четвертого питанн¤ доц≥льно розпочати ≥з характеристики передумов сел¤нсько-козацьких повстань в ”крањн≥ в к≥нц≥ XVI Ц початку XVII ст. –озкрийте сутн≥сть гострих протир≥ч м≥ж ≥нтересами украњнського населенн¤ ≥ польського шл¤хетства, польським ур¤дом у р≥зними верствами козацтва, що привели до потужних антифеодальних ≥ антипольських рух≥в. ѕокаж≥ть ¤к протисто¤нн¤ двох сил Ц польськоњ держави ≥ украњнського козацтва поступово перейшло в гостр≥ збройн≥ сутички, що передували под≥¤м в≥йни за незалежн≥сть ”крањни в рамках ”крањнськоњ нац≥ональноњ революц≥њ 1648-76 рр. «упин≥тьс¤ на найб≥льших козацько-сел¤нських повстанн¤х к≥нц¤ XVI ст. п≥д проводом риштофа осинського (1591-1593 рр.) та —еверина Ќаливайка (1594-1596 рр.). –озкаж≥ть про хронолог≥ю под≥й, основн≥ форми ≥ методи боротьби повстанц≥в. «Т¤суйте причини нового п≥днесенн¤ визвольноњ боротьби в ”крањн≥ в 30 роках XVII ст., в ¤к≥й в≥дзначилось п≥д проводом ≤.—улими, “.‘едоровича, ѕ.Ѕута, я.ќстр¤нина та ƒ.√ул≥. ўо ¬и знаЇте про Уќрдинац≥юФ 1638 р. введену польським ур¤дом, ¤к спос≥б приборкати козак≥в ≥ загасити розмах народноњ боротьби?
«авершуючи роботу на практичному зан¤тт¤ дайте оц≥нку «апорозьк≥й с≥ч≥ в ≥стор≥њ ”крањни, перерахуйте њњ основн≥ функц≥њ, покаж≥ть њњ роль ¤к зародка новоњ украњнськоњ державност≥.
—ем≥нарське зан¤тт¤ т. 4.
”крањнськ≥ земл≥ у склад≥ –ос≥йськоњ та јвстро-”горськоњ ≥мпер≥й (к≥нець XVIII Ц початок XX ст.)
ѕлан
ќсновн≥ пон¤тт¤: колон≥¤, русиф≥кац≥¤, криза феодально-кр≥посницькоњ системи, товарне виробництво, промисловий переворот, нац≥ональне в≥дродженн¤, сусп≥льно-пол≥тичний рух, конституц≥йна монарх≥¤, конституц≥¤, республ≥ка, словТ¤нська федерац≥¤, масонство, декабристи, реформа, контр реформа, буржуаз≥¤, пролетар≥ат, ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, модерн≥зац≥¤, кап≥тал≥зм, громад≥вський рух, ав≥аера, циркул¤р, марксизм, радикал≥зм, л≥берал≥зм, соц≥ал≥зм, соц≥ал-демократ≥¤, парламент, парламентаризм, трудова м≥грац≥¤, д≥аспора, пол≥тична парт≥¤, продуктивн≥ сили, ≥нвестиц≥њ, акц≥онерн≥ товариства, монопол≥¤, синдикат, трест, ф≥нансовий кап≥тал, революц≥йна криза, демократична революц≥¤, конституц≥йне правл≥нн¤, пол≥тичн≥ права, виборче право, демократичн≥ свободи, страйковий рух, пол≥тичний страйк, профсп≥лки, ради роб≥тничих депутат≥в, реакц≥йний режим, ≥мпер≥ал≥стична в≥йна.
Ћ≥тература: [4, 6, 7, 8, 11, 13, 15, 19, 20, 27, 49]
ћетодичн≥ рекомендац≥њ до виконанн¤ ≥ндив≥дуальноњ роботи
√отуючись до першого питанн¤, треба розум≥ти т≥ процеси, ¤к≥ в≥дбувались в п≥дрос≥йськ≥й ”крањн≥ в к≥нц≥ XVIII Ц на початку XIX ст., зокрема, необх≥дно зТ¤сувати, коли ≥ ¤к завершилось включенн¤ етн≥чних украњнських земель у систему державних кордон≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.
Ќеобх≥дно показати, що впроваджений новий адм≥н≥стративний под≥л був одн≥Їю з≥ складових проведенн¤ в ”крањн≥ рос≥йськоњ ≥мперськоњ пол≥тики, охарактеризуйте њњ сутн≥сть. ƒовед≥ть, що украњнськ≥ земл≥, ¤к≥ ув≥йшли до складу –ос≥њ, були повн≥стю позбавлен≥ будь-¤ких ознак державност≥ ≥ стали њњ внутр≥шньою колон≥Їю.
’арактеристику соц≥ально-економ≥чного становища ”крањни у перш≥й половин≥ XIX ст. доречно розпочати з по¤сненн¤, що феодально-кр≥посницька система, ¤ка базувалас¤ на натуральному веденн≥ господарства, власност≥ пом≥щик≥в на землю, особист≥й залежност≥ в≥д них прикр≥плених до земл≥ сел¤н, залишалас¤ пан≥вною. ¬одночас сл≥д наголосити, що загострюЇтьс¤ боротьба м≥ж феодально-кр≥посницькою системою ≥ новим кап≥тал≥стичним укладом, ¤кий визр≥вав у надрах феодал≥зму ≥ з кожним кроком набував усе б≥льшоњ сили.
ќсобливо зверн≥ть увагу на те, що в 30-40 рр. XIX ст. в –ос≥њ розпочавс¤ промисловий переворот. ѕроанал≥зуйте його сутн≥сть.
¬арто показати, що –ос≥йська ≥мпер≥¤ в середин≥ XIX ст. переживала глибоку загальну державну кризу. ¬ чому була њњ сутн≥сть? ѕо¤сн≥ть, чому самодержавство п≥шло на проведенн¤ кардинальних реформ. ƒайте оц≥нку буржуазним реформам 1860-1870 рр. ѕроанал≥зуйте, ¤ке вони мали значенн¤ дл¤ пол≥тичного та соц≥ально-економ≥чного розвитку украњнських земель п≥дрос≥йськоњ ”крањни.
Ќеобх≥дно звернути увагу на розвиток кап≥тал≥зму в –ос≥њ, зокрема в ”крањн≥. ѕокаж≥ть частку промислового виробництва украњнських земель в загальному обс¤з≥ виробництва –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, зокрема проанал≥зуйте розвиток транспортноњ системи, м≥ст, роль ≥ноземного кап≥талу тощо. ќхарактеризуйте зм≥ни в соц≥альн≥й структур≥ сусп≥льства.
Ќеобх≥дно розкрити ≥ проанал≥зувати причини та суть украњнського нац≥онального в≥дродженн¤, ¤ке в ”крањн≥ пройшло три етапи (к≥нець XVIII Ц початок XX ст.). ѕравом≥рно побудувати розпов≥дь за проблемно-хронолог≥чним принципом. ÷е дасть можлив≥сть зТ¤сувати основн≥ напр¤ми та про¤ви нац≥онального руху, його сутн≥сть ≥ особливост≥ у р≥зн≥ пер≥оди. —л≥д п≥дкреслити, що украњнське в≥дродженн¤ п≥дготувало грунт дл¤ ≥дейного й орган≥зованого становленн¤ нац≥онального руху. ÷е засв≥дчила перша украњнська нац≥онально-пол≥тична орган≥зац≥¤ в Ќаддн≥пр¤нськ≥й ”крањн≥ Ц ирило-ћефод≥≥вське товариство (1846-1847 рр.). ѕроанал≥зуйте склад його засновник≥в та член≥в. ƒайте оц≥нку його програмним документам.
Ѕажано звернути увагу на соц≥ально-пол≥тичний рух в перш≥й половин≥ XIX ст. ѕокаж≥ть, що в поглибленн≥ кризи феодально-кр≥посницькоњ системи в≥д≥гравали значну роль антифеодальн≥ рухи пом≥щицьких ≥ державних сел¤н, роб≥тник≥в-кр≥пак≥в пом≥щицьких та найманих роб≥тник≥в купецьких мануфактур, виступи в≥йськових поселенц≥в тощо. Ќавед≥ть конкретн≥ факти та проанал≥зуйте њх, зроб≥ть висновки.
ѕродовжуючи в≥дпов≥дь на питанн¤, потр≥бно звернути увагу на те, що невдоволенн¤ пол≥тикою самодержавства, ¤ке охопило л≥беральн≥ кола, призвело до формуванн¤ в сусп≥льств≥ опозиц≥йних настроњв. “ому не випадково наприк≥нц≥ XVIII Ц початку XIX ст. у л≥беральних колах украњнських д≥¤ч≥в культури, в≥йськових, чиновник≥в, пом≥щик≥в укор≥нюЇтьс¤ масонство.
Ќеобх≥дно звернути увагу на декабристський рух в ”крањн≥, проанал≥зуйте зм≥ст програмних документ≥в товариств двор¤нських революц≥онер≥в, зокрема, ѕ≥вденного, ѕ≥вн≥чного та товариства ќбТЇднаних словТ¤н. —п≥вставивши њх, зроб≥ть висновки про њх р≥зницю. «верн≥ть увагу на те, ¤к ставились декабристи до нац≥онального питанн¤.
ƒаючи характеристику нац≥ональному та соц≥ально-пол≥тичним рухам другоњ половини XIX ст., перш за все зверн≥ть увагу на л≥берал≥зац≥ю сусп≥льного житт¤ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ, ¤ка була передв≥сником майбутн≥х реформ. «окрема, це дало можлив≥сть значно актив≥зуватись украњнському нац≥ональному руху. ѕроанал≥зуйте та дайте оц≥нку д≥¤льност≥ украњнських громад. –озкрийте зм≥ст ≥ дайте оц≥нку ¬алуЇвському циркул¤ру (1863 р.) та ≈мському указу (1876 р.). ѕроанал≥зуйте д≥¤льн≥сть земсько-л≥берального руху. «верн≥ть увагу га те, що п≥сл¤ оголошенн¤ реформи 1861 р. соц≥альне протисто¤нн¤ на сел≥ не припинилось.
–озгл¤даючи питанн¤, потр≥бно зупинитис¤ на сусп≥льно-пол≥тичн≥й теч≥њ рос≥йського руху Ц народництво, ¤ким ”крањна була охоплена з початку 1870-х аж до к≥нц¤ 1880-х рр. ѕотр≥бно проанал≥зувати д≥¤льн≥сть народник≥в в ”крањн≥. «Т¤суйте форми та методи њх д≥¤льност≥.
¬арто звернути увагу на важке становище роб≥тництва, його боротьбу за своњ права, на поширенн¤ соц≥ал≥стичних ≥дей в ”крањн≥, зокрема марксистських (ћ. «≥бер, —. ѕодолинський). –озкрийте д≥¤льн≥сть перших роб≥тничих орган≥зац≥й, зокрема, ѕ≥вденнорос≥йського союзу роб≥тник≥в. ѕроанал≥зуйте д≥¤льн≥сть марксистських гуртк≥в в ”крањн≥ (80-90 рр.) та њх обТЇднанн¤ у —оюзи боротьби за визволенн¤ роб≥тничого класу.
–озкриваючи друге питанн¤, необх≥дно показати, що в «ах≥дн≥й ”крањн≥, ¤ка була п≥д владою јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ, в≥дбувались так≥ ж сам≥ процеси, що ≥ в Ќаддн≥пр¤нськ≥й ”крањн≥, зрозум≥ло з врахуванн¤м особливостей, що ≥сторично склалис¤ в цьому рег≥он≥.
ѕроанал≥зуйте становище зах≥дноукрањнських земель, ур¤дову пол≥тику щодо цих територ≥й, промисловий розвиток, соц≥альн≥ конфл≥кти (антифеодальний рух сел¤н) наприк≥нц≥ XVIII Ц в перш≥й половин≥ XIX ст.
«верн≥ть увагу на те, що п≥д час революц≥йних под≥й 1848 р. правл¤ч≥ кола јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ були змушен≥ в √аличин≥ та Ѕуковин≥ скасувати кр≥пацтво, а також задовольнити де¤к≥ вимоги украњнц≥в в культур≥, мов≥ тощо (навед≥ть приклади).
¬исв≥тлюючи нац≥онально-культурне в≥дродженн¤ на зах≥дноукрањнських земл¤х, ¤ке в≥дбувалос¤ в умовах австр≥йського ≥ польського засилл¤, зверн≥ть особливу увагу на д≥¤льн≥сть та ≥сторичне значенн¤ "–уськоњ тр≥йц≥". –озкрийте причини по¤ви першоњ украњнськоњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ в зах≥дноукрањнських земл¤х Ц √оловноњ руськоњ ради. Ќеобх≥дно зазначити, що активн≥сть украњнц≥в дала њм можлив≥сть вибороти право на представництво у першому австр≥йському парламент≥.
” висновку наголос≥ть, що в наступн≥ роки нац≥онально-пол≥тичн≥ усп≥хи украњнц≥в √аличини п≥шли на спад п≥д тиском реакц≥њ. ѕроте, незважаючи на незавершен≥сть революц≥йноњ боротьби, вона стала серйозною школою дл¤ галицького нац≥онально-визвольного руху.
–озгл¤даючи соц≥ально-економ≥чний розвиток зах≥дноукрањнських земель у друг≥й половин≥ XIX Ц поч. XX ст., сл≥д звернути увагу на те, що п≥сл¤ революц≥њ 1848-1849 рр. в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ у «ах≥дн≥й ”крањн≥ поступово л≥кв≥довуютьс¤ феодально-кр≥посницьк≥ в≥дносини ≥ розвиваЇтьс¤ кап≥тал≥зм. ѕроте вона так ≥ не позбулас¤ рис аграрно-сировинного придатка јвстро-”горщини. ѕо¤сн≥ть причини м≥грац≥њ м≥сцевого населенн¤.
ѕроанал≥зуйте пол≥тизац≥ю нац≥онального руху (москвоф≥ли, народовц≥, радикали). ѕо¤сн≥ть, чому √аличина перетворилас¤ на украњнський "ѕТЇмонт". ѕокаж≥ть, ¤к в≥дносна демократизац≥¤ пол≥тичного житт¤ в јвстро-”горщин≥ в умовах парламентаризму спри¤ла по¤в≥ громадсько-пол≥тичних орган≥зац≥й, д≥¤льн≥сть ¤ких, на в≥дм≥ну в≥д –ос≥њ, в≥дбувалас¤ в легальних умовах. ќхарактеризуйте д≥¤льн≥сть перших украњнських пол≥тичних парт≥й. «верн≥ть увагу на розвиток кооперативного, культурно-просв≥тницького руху, по¤ву украњнських орган≥зац≥й "—≥ч", "—ок≥л". ѕокаж≥ть, ¤к посиленн¤ нац≥онального руху в √аличин≥ впливало на взаЇмини м≥ж сх≥дними та зах≥дними украњнц¤ми.
√отуючись до в≥дпов≥д≥ на третЇ питанн¤, зверн≥ть увагу на глибок≥ зм≥ни, що в≥дбулис¤ в соц≥ально-економ≥чному становищ≥ п≥дрос≥йськ≥й ”крањни на меж≥ XIX ЦXX ст. ѕроанал≥зуйте темпи росту промисловост≥, ≥нтенсивн≥ процеси концентрац≥њ та централ≥зац≥њ кап≥талу; утворенн¤ великих монопол≥стичних та банк≥вських обТЇднань, посиленн¤ њх рол≥ в економ≥чному житт≥; практичний ≥нтерес ≥ноземного кап≥талу до украњнських промислових центр≥в, характер ≥нвестиц≥й та њх вплив на тенденц≥ю становленн¤ кап≥тал≥стичного виробництва. –озкаж≥ть про початок ав≥аери в ”крањн≥. ƒовед≥ть, що зародженн¤ ≥ встановленн¤ ав≥ац≥њ в ”крањн≥ не в≥дставало в≥д загальносв≥тового розвитку, започаткованого польотом американських брат≥в ќ. и ”. –айт (грудень 1903 р.). Ќазв≥ть вчених, конструктор≥в, ентуз≥аст≥в, ¤к≥ пропагували ≥дењ пов≥троплаванн¤ в ”крањн≥, вкаж≥ть центри планеризму ≥ ав≥ац≥њ, покаж≥ть бурхливу д≥¤льн≥сть пов≥троплавальних товариств, клуб≥в. Ќаголос≥ть на тому, що перш≥ п≥лоти: ћ. ™ф≥мов, ќ. удашев, —. ”точк≥н, ≤. —≥корський встановлювали ц≥лий р¤д св≥тових рекорд≥в. —фокусуйте увагу на усп≥хах ав≥аконструктор≥в Ц √. јдлере, ‘. Ѕил≥нн≥на, √. ѕроскури, ¬. ≤ордана, ќ. арпеки, брат≥в ас¤ненк≥в. ќкремо зупин≥тьс¤ на кињвському етап≥ житт¤ уславленого ≤. —≥корського. ѕокаж≥ть, що з часом ав≥ац≥¤ почне набувати в≥йськового характеру, навед≥ть приклади.
ѕри п≥дготовц≥ до в≥дпов≥д≥ на четверте питанн¤ сл≥д звернути увагу на причини розвТ¤занн¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. «Т¤суйте, м≥ж ¤кими в≥йськово-пол≥тичними блоками було протисто¤нн¤. ѕроанал≥зуйте плани ≥мпер≥ал≥стичних крањн щодо ”крањни напередодн≥ в≥йни. «верн≥ть увагу на ставленн¤ до в≥йни р≥зних пол≥тичних сил, зокрема украњнських пол≥тичних парт≥й. ѕрокоментуйте в≥йськов≥ операц≥њ в зах≥дноукрањнському рег≥он≥. ѕокаж≥ть трагед≥ю украњнц≥в, ¤к нац≥њ, що не мали власноњ державност≥ в цей час. –озкрийте пол≥тику рос≥йськоњ й австро-угорськоњ влади щодо украњнства п≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни.
ѕокаж≥ть поглибленн¤ економ≥чноњ кризи, зростанн¤ б≥дувань народних мас, посиленн¤ революц≥йноњ боротьби серед населенн¤ ”крањни, в тому числ≥ ≥ в солдатському середовищ≥, зокрема, серед в≥йськовослужбовц≥в ѕ≥вденно-«ах≥дного та –умунських фронт≥в, дислокованих в ”крањн≥.
” п≥дсумку зазначте, що нац≥онально-визвольна боротьба, сусп≥льний рух в ”крањн≥ вливалис¤ в Їдине русло загальнорос≥йськоњ боротьби проти царизму, що в умовах тотальноњ кризи пан≥вного ладу ц¤ боротьба наближала крах самодержавства.
—ем≥нарське зан¤тт¤: т. 5.
”крањна в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни та повоЇнноњ в≥дбудови
ѕлан
ќсновн≥ пон¤тт¤: фашизм, план ДЅарбаросаФ, план УќстФ, превентивна в≥йна, депортац≥¤, оборонн≥ боњ, окупац≥¤, територ≥альне розчленуванн¤ ”крањни, рад¤нський рух опору, ќ”Ќ-”ѕј, тотальний геноцид, в≥дбудова.
Ћ≥тература: [4, 7, 8, 10, 11, 13, 19, 37, 42, 49]
√отуючись до першого питанн¤ потр≥бно мати на уваз≥, що украњнськ≥ земл≥ були розТЇднан≥ ≥ перебували у склад≥ чотирьох держав. “ому варто визначити сутн≥сть украњнського питанн¤ у вузькому та широкому значенн≥ й ту роль, ¤ку воно в≥д≥гравало в систем≥ м≥жнародноњ геопол≥тики; п≥дтвердити фактами ¤к Ївропейськ≥ держави, зокрема, Ќ≥меччина та —–—–, роз≥грували Уукрањнську картуФ у своњх загарбницьких планах; зупинитис¤ на проголошенн≥ арпатськоњ ”крањни та розкрити причини њњ загибел≥. —л≥д наголосити на рол≥ Уукрањнського питанн¤Ф в н≥мецько-рад¤нському зближенн≥, проанал≥зувати таЇмний протокол договору про ненапад м≥ж —–—– та Ќ≥меччиною щодо статусу зах≥дноукрањнських земель. ѕотр≥бно розум≥ти, що пакт ћолотова-–≥ббентропа ≥ таЇмний протокол до нього Ц це акт свав≥льного под≥лу ™вропи на сфери УвпливуФ, шл¤х до розвТ¤зуванн¤ в≥йни. ѕакт водночас став точкою в≥дл≥ку дл¤ Узбиранн¤Ф украњнських земель в одн≥й держав≥, хоча —–—– ≥ розгл¤дав його ¤к зас≥б противаги планам Ќ≥меччини щодо створенн¤ У¬еликоњ ”крањниФ. Ќа конкретних прикладах сл≥д висв≥тлити процес входженн¤ зах≥дноукрањнських земель до складу ”–—– та —–—–, а також розкрити насл≥дки рад¤н≥зац≥њ, що њњ проводив —–—– на цих територ≥¤х.
¬≥дпов≥дь на друге питанн¤ доц≥льно розпочати з характеристики м≥сц¤ ”крањни у фашистських планах УќстФ ≥ УЅарбаросаФ, висв≥тлити напад г≥тлер≥вськоњ Ќ≥меччини на —–—–, зупинитис¤ на причинах швидкого в≥дступу та невдач „ервоноњ јрм≥њ на першому етап≥ в≥йн≥ в бо¤х на територ≥њ ”крањни, розкрити героњчну оборону иЇва, ќдеси, —евастопол¤, ’аркова та ≥нших м≥ст. ѕотр≥бно памТ¤тати, що незважаючи на мужн≥сть, патр≥отизм, героњзм воњн≥в та всенародний оп≥р окупантам, вс¤ територ≥¤ ”крањни була загарбана завойовниками в липн≥ 1942р.
Ћог≥ка розгл¤ду окупац≥йного режиму, що встановивс¤ на територ≥њ ”крањни, вимагаЇ по¤сненн¤ причин розчленуванн¤ украњнських земель на зони окупац≥њ м≥ж фашистською Ќ≥меччиною та крањнами сател≥тами. ѕотр≥бно охарактеризувати Уновий пор¤докФ, ¤кий вводивс¤ г≥тлер≥вц¤ми на окупованих територ≥¤х, навести приклади пограбуванн¤ ”крањни, нещадноњ експлуатац≥њ њњ трудових ≥ матер≥альних ресурс≥в та експансивних заз≥хань на њњ територ≥ю. ¬ цьому контекст≥ сл≥д навести приклади фашистськоњ пол≥тики тотального терору, геноциду та масового винищенн¤ мирного населенн¤. Ќеобх≥дно памТ¤тати, що населенн¤ ”крањни п≥д час окупац≥њ скоротилос¤ на 13, 6 млн. чол. (за ≥ншими даними на 14, 5 млн. чол.)
ѕри висв≥тленн≥ третього питанн¤ потр≥бно звернути увагу на р≥зн≥ форми протесту та збройноњ боротьби, що розгорнулис¤ на територ≥њ ”крањни. ѕри характеристиц≥ рад¤нського партизанського руху сл≥д розкрити етапи його становленн¤, показати роль ”крањнського штабу партизанського руху, створеного у червн≥ 1942 р., в актив≥зац≥њ масовоњ боротьби в тилу ворога, назвати визначних представник≥в партизанського руху, навести приклади боротьби рад¤нських партизан з фашистськими окупантами. ¬арто також в≥дзначити внесок прац≥вник≥в тилу в перемогу над ворогом.
ƒругим важливим чинником руху опору стала збройна боротьба формувань ќ”Ќ-”ѕј (ќрган≥зац≥¤ украњнських нац≥онал≥ст≥в, ”крањнська повстанська арм≥¤), що розгорнулас¤ в зах≥дноукрањнських земл¤х в 1941-1944 рр. ¬арто зупинитис¤ на характеристиц≥ ќ”Ќ, розкрити сутн≥сть ≥нтегрального нац≥онал≥зму покладеного в основу њњ д≥¤льност≥ та проанал≥зувати причини розколу ќ”Ќ на теч≥њ: ќ”Ќ-ћ та ќ”Ќ-Ѕ. —тудент маЇ розум≥ти, що д≥¤льн≥сть ќ”Ќ була спр¤мована на в≥дродженн¤ украњнськоњ державност≥. ¬ своњй д≥¤льност≥ вона спиралась на збройн≥ загони ”ѕј. —л≥д памТ¤тати, що потрапивши у вир рад¤нсько-н≥мецького протисто¤нн¤, стратег≥чна мета формувань ќ”Ќ-”ѕј була спр¤мована на дотриманн¤ рол≥ Утретьоњ силиФ, що захищаЇ ≥нтереси украњнського народу. “ака позиц≥¤ зумовила боротьбу на три фронти: проти фашистських окупант≥в, рад¤нськоњ влади та польських формувань јрм≥њ райовоњ.
ѕри розгл¤д≥ четвертого питанн¤ потр≥бно прид≥лити увагу висв≥тленню найважлив≥ших воЇнних операц≥й з визволенн¤ ”крањни в≥д н≥мецько-фашистських загарбник≥в, що стало можливим п≥сл¤ перемоги „ервоноњ јрм≥њ п≥д —тал≥нградом та на урськ≥й дуз≥. ѕотр≥бно зупинитис¤ на визволенн≥ ƒонбасу, ’аркова, иЇва, проведенн≥ орсунь-Ўевченк≥вськоњ (Удругий —тал≥нградФ), –≥вненсько-Ћуцькоњ, Ќ≥копольско- ривор≥зькоњ, ќдеськоњ, Ћьв≥всько-—андомирськоњ та арпато-”жгородськоњ воЇнних операц≥й результатом чого стало повне зв≥льненн¤ ”крањни в≥д фашистських окупант≥в (28 жовтн¤ 1944 р.). ѕотр≥бно памТ¤тати, що значний т¤гар в перемоз≥ над фашизмом пон≥с саме украњнський народ. —воЇю героњчною боротьбою на фронтах в≥йни, в тилу ворога та завд¤ки трудовому подвигу в≥н наближав час перемоги над фашизмом.
ќсобливу увагу сл≥д звернути на роль ав≥ац≥њ у розгром≥ фашистських в≥йськ. ѕотр≥бно розпов≥сти про координац≥ю зусиль ав≥атор≥в, що призвело до п≥дпор¤дкуванн¤ (з 23 червн¤ 1941 р.) јерофлоту Ќаркомату оборони ≥ дало можлив≥сть сформувати 6 ав≥ац≥йних груп особливого призначенн¤ (ј√ќѕ). Ќа територ≥њ ”крањни д≥¤ли ињвська ѕ≥вденно-«ах≥дна ј√ќѕ ≥ ав≥азагони, що обслуговували „орноморський флот. —илами ј√ќѕ доставл¤лис¤ вантаж≥, провадилась евакуац≥¤ поранених , висадка десанту, забезпечувавс¤ звТ¤зок з≥ штабами тощо. ”крањнськ≥ ав≥атори також брали активну участь у бойових операц≥¤х на територ≥њ ”крањни. ќсобливу в≥двагу ви¤вили кињвськ≥ ав≥атори у 1941 роц≥ в район≥ Ћуцька-Ѕроди-–≥вного, в оборон≥ иЇва. «окрема, за героњзм, про¤влен≥ в оборон≥ столиц≥ ”крањни понад 100 ав≥атор≥в були нагороджен≥ медаллю Ђ«а оборону иЇваї.
ћужн≥стю та героњзмом в≥дзначивс¤ особовий склад п≥дрозд≥л≥в ињвського та ƒн≥пропетровського аеропорт≥в. ¬≥дзнаку Ђ«а оборону ќдесиї отримав особовий склад ќдеського аеропорту. ÷е Їдиний п≥дрозд≥л јерофлоту, ¤кий нагороджено бойовою медаллю.
јв≥ац≥¤ в≥д≥гравала також велику роль в налагодженн≥ звТ¤зку з партизанськими загонами. 3 липн¤ 1942 року по с≥чень 1943 року ав≥атори зд≥йснили 92 вильоти до партизан. ¬ тил ворога переправлено 38 орган≥зованих груп. ¬же восени 1942 року аеродроми були орган≥зован≥ в м≥сц¤х перебуванн¤ великих партизанських зТЇднань —. овпака. ќ. ‘едорова, ќ. —абурова та ≥н. Ќа конкретних фактах потр≥бно розкрити роль ав≥ац≥њ у визволенн≥ ”крањни. “ак, на час повного зв≥льненн¤ ”крањни льотчики зд≥йснили 1964 вильоти та доставили дл¤ партизанських загон≥в понад 1500 т вантаж≥в. ƒосв≥д набутий льотчиками цив≥льного пов≥тр¤ного флоту (÷ѕ‘) дозволив створити окрем≥ полки ÷ѕ‘. Ќа 1943 р. так≥ полки нараховували 850 л≥так≥в, серед ¤ких б≥льше 50% складали л≥таки Ћ≤-2. ¬ бо¤х за визволенн¤ ”крањни активну роль брали участь п≥лоти ”крањнського ”правл≥нн¤ ÷ѕ‘ та п≥дрозд≥ли ÷ѕ‘ з ≥нших м≥ст —–—–.
«начний вклад в розгром фашистських загарбник≥в внесли студенти та сп≥вроб≥тники ињвського та ’арк≥вського ав≥ац≥йних ≥нститут≥в та прац≥вники ав≥апрому ”крањни. ” в≥дпов≥д≥ потр≥бно висв≥тлити внесок украњнських ав≥аконструктор≥в у створенн¤ нових ав≥ац≥йних технолог≥й та новоњ техн≥ки. «авершуючи в≥дпов≥дь на питанн¤ потр≥бно назвати ветеран≥в ињвського ав≥ац≥йного ≥нституту, ¤к≥ б≥ли в≥дзначен≥ нагородами в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.
ѕ≥дготовка в≥дпов≥д≥ до пТ¤того питанн¤ маЇ розпочатись з анал≥зу збитк≥в, ¤к≥ пон≥с украњнський народ в ход≥ в≥йни та особливост¤х процесу в≥дбудови народного господарства. ¬ ”крањн≥ залишились неушкодженими лише 19% довоЇнноњ к≥лькост≥ промислових п≥дприЇмств. ќбТЇктивн≥ труднощ≥ ускладнились голодом 1946-1947 рр., функц≥онуванн¤м командно-адм≥н≥стративноњ системи, в≥дмовою стал≥нського кер≥вництва в≥д економ≥чноњ допомоги зг≥дно з Упланом ћаршаллаФ, курсом на першочергову в≥дбудову важкоњ промисловост≥ (перевага в≥ддавалась галуз¤м воЇнно-промислового комплексу). ≈коном≥ка ”крањни в≥дбудовувалась не ¤к самост≥йний комплекс, а ¤к частина загальносоюзноњ економ≥чноњ системи, в ¤к≥й економ≥ка ”крањни швидко втрачала роль одноос≥бного л≥дера, поступаючись новим ≥ндустр≥альним центрам, що виникли за ”ралом. Ќе сл≥д забувати про залишковий принцип в≥дбудови с≥льського господарства (не б≥льше 7 % загального обс¤гу асигнувань), про посиленн¤ командного тиску на село: кампан≥¤ в справ≥ л≥кв≥дац≥њ порушень колгоспного статуту (1946 р.), репрес≥њ (1948 р.), пол≥тика укрупненн¤ колгосп≥в (1950 р.). ќднак украњнський народ ви¤вив зразки трудового подвигу, ¤кий можна пор≥вн¤ти з подвигом ратним. Ќезважаючи на масовий трудовий героњзм народу, дос¤гти довоЇнного р≥вн¤ народного господарства вдалос¤ лише в пТ¤т≥й пТ¤тир≥чц≥ (1951-1955 рр.), в той час, ¤к в крањнах «аходу ц≥ показники були дос¤гнут≥ на к≥нець 40-х Ц початок 50-х рок≥в. ¬≥дбудова народного господарства не пол≥пшила р≥вн¤ житт¤ та побуту населенн¤. ѕри анал≥з≥ процес≥в в≥дбудови народного господарства доц≥льно зупинитис¤ њх соц≥ально-економ≥чних насл≥дках.
—л≥д памТ¤тати, що в≥дбудова народного господарства проходила в умовах посиленн¤ тотального ≥деолог≥чного тиску на населенн¤. ¬арто навести конкретн≥ приклади боротьби стал≥н≥зму з украњнською ≥нтел≥генц≥ю, Унац≥онал≥змомФ, Укосмопол≥тизмомФ, генетиками та к≥бернетиками, внасл≥док чого були в≥дновлен≥ репрес≥њ та поглибилас¤ культурна ≥зол¤ц≥¤ крањни.
¬несок украњнського народу у розгром фашистських загарбник≥в в≥д≥грало вир≥шальне значенн¤ виходу ”крањни на м≥жнародну арену. ¬она стала сп≥взасновницею ќќЌ, входила на правах пост≥йного члена до њњ найвищого органу Ц –ади безпеки ќќЌ, стала членом багатьох м≥жнародних орган≥зац≥й. ќднак ”крањна не мала повноњ самост≥йност≥ у проведенн≥ зовн≥шньопол≥тичного курсу. ѕо¤сн≥ть причини такого становища.
ѕри розгл¤д≥ питанн¤ доц≥льно розкрити м≥жнародн≥ домовленост≥, за ¤кими був остаточно визначений державний кордон ”крањни (останн≥м актом стало включенн¤ римськоњ област≥ до складу ”–—–, 1954 р.) та висв≥тлити насл≥дки територ≥альних та демограф≥чних зм≥н. —л≥д памТ¤тати, що розмежуванн¤ кордон≥в супроводжувалос¤ масовими насильницькими депортац≥¤ми мирного населенн¤. ¬ цьому контекст≥ доц≥льно визначити етапи вимушеноњ м≥грац≥њ украњнського населенн¤ в межах ”–—– ≥ ѕольщ≥ та насл≥дках операц≥њ У¬≥слаФ (1947 р.).
” висновку сл≥д п≥дкреслити, що украњнський народ висто¤в у страшн≥й в≥йн≥, пройшов важк≥ випробуванн¤ в повоЇнний час, ви¤вл¤ючи зразки мужност≥, героњзму та любов≥ до своЇњ земл≥.
—ем≥нарське зан¤тт¤: т. 6.
”крањна в повоЇнний пер≥од та в умовах наростанн¤ кризи тотал≥тарного ладу (1945-1991 рр.)
1. ’арактер сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ в ”крањн≥ (1956-1964 рр.)
2. —оц≥ально-економ≥чний розвиток ”крањни (1964-1985 рр.)
3. ”крањна в пер≥од перебудовчих процес≥в в —–—– (1985-1991 рр.)
4. ќсновн≥ тенденц≥њ розвитку цив≥льноњ ав≥ац≥њ в ”крањн≥ (1945-1991 рр.)
ќсновн≥ пон¤тт¤: дестал≥н≥зац≥¤, Ув≥длигаФ, ш≥стдес¤тники, раднаргоспи, системна криза, дисидентський рух, перебудова.
Ћ≥тература: [4, 6, 11, 13, 19, 20, 22, 49, 50]
ћетодичн≥ рекомендац≥њ до сем≥нарського зан¤тт¤
¬изначаючи перше питанн¤, варто звернути увагу на загальну сусп≥льно-пол≥тичну ситуац≥ю, ¤ка склалас¤ в ”крањн≥ на середину 50-тих рр. ѕроанал≥зуйте чинники, ¤к≥ зумовили необх≥дн≥сть проведенн¤ реформ у сусп≥льно-пол≥тичн≥й сфер≥. –озкрийте суть та значенн¤ допов≥д≥ ћ.—.’рущова Дѕро подоланн¤ культу особи та його насл≥дк≥вФ на ’’ зТњзд≥ ѕ–—. „ому вважаЇтьс¤, що ц¤ под≥¤ започаткувала пер≥од Дв≥длигиФ? Ќа п≥дтримку ¤ких пол≥тичних сил спиравс¤ перший секретар ÷ ѕ–—, вз¤вши курс на демократизац≥ю сусп≥льства? ¬каж≥ть, ¤к≥ практичн≥ кроки зд≥йснювалис¤ у рамках новоњ пол≥тики. јкцентуйте увагу на актив≥зац≥њ реаб≥л≥тац≥йного процесу та його значенн¤ дл¤ сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ в ”крањн≥. «Т¤суйте, чому не вдалос¤ вт≥лити в житт¤ вс≥ позитиви, задекларован≥ парт≥йним кер≥вництвом. як≥ пол≥тичн≥ сили були зац≥кавлен≥ у гальмуванн≥ реформ? ¬каж≥ть, ¤к≥ чинники прискорили завершенн¤ пол≥тичноњ карТЇри ћ.’рущова. –озкрийте неоднозначн≥сть тлумаченн¤ роль та значенн¤ постат≥ ћ.’рущова у сусп≥льно-пол≥тичному житт≥ ”крањни.
ƒал≥ радимо охарактеризувати зм≥ни, що в≥дбулис¤ в економ≥ц≥ —–—– та ”крањни у хрущовський пер≥од. ѕокаж≥ть њх звТ¤зок ≥з сусп≥льно-пол≥тичними процесами. «верн≥ть увагу на обірунтован≥сть Деконом≥чних експеримент≥вФ ћ.’рущова та њх суперечливий характер. ѕокаж≥ть, наск≥льки ефективними ви¤вилис¤ зм≥ни в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ у цей пер≥од. ¬каж≥ть особливост≥ реформуванн¤ господарського управл≥нн¤ промислов≥стю ≥ с≥льським господарством в окреслений пер≥од. ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, акцентуйте увагу на причинах та насл≥дках незавершеност≥ економ≥чних реформ пер≥оду Дв≥длигиФ.
¬исв≥тлюючи друге питанн¤, потр≥бно зТ¤сувати, чому зм≥на в парт≥йному кер≥вництв≥ спричинила згортанн¤ процес≥в л≥берал≥зац≥њ ≥ початок пер≥оду неостал≥н≥зму. яким чином ц≥ зм≥ни вплинули на ситуац≥ю в ”крањн≥? ѕроанал≥зуйте причини посиленн¤ пол≥тичних репрес≥й, згортанн¤ процесу реаб≥л≥тац≥њ, посиленн¤ русиф≥кац≥њ та зм≥цненн¤ центральноњ влади в ”крањн≥. –озкрийте причини та особливост≥ зростанн¤ тотал≥таризму в адм≥н≥стративно-державному управл≥нн≥. ƒайте оц≥нку д≥¤льност≥ вищих парт≥йних кер≥вник≥в в ”крањн≥ (ѕ.Ўелест, ¬.ўербицький). ѕокаж≥ть м≥сце дисидентського та правозахисного руху у житт≥ ”крањни в умовах посиленн¤ пол≥тичного тиску. «окрема, варто звернути увагу на передумови виникненн¤ руху Дшестидес¤тник≥вФ, його орган≥затор≥в та найб≥льш активних учасник≥в (Ћ.“анюк, ј.√орська, ≤.ƒрач та ≥н.). ѕроанал≥зуйте основн≥ форми д≥¤льност≥ нового покол≥нн¤ украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, що виступала за оновленн¤ тод≥шнього сусп≥льства.
ќхарактеризуйте ≥сторичну зумовлен≥сть виникненн¤ дисидентського руху в ”крањн≥, вкаж≥ть його основн≥ центри та форми д≥¤льност≥. –озгл¤ньте основн≥ напр¤мки дисидентського руху (самост≥йницький, нац≥онально-культурницький, правозахисний, рел≥г≥йний), завданн¤ та способи њх вир≥шенн¤. Ќазв≥ть та проанал≥зуйте основн≥ форми спротиву дисидентства тотал≥тарному ладу. ѕо¤сн≥ть, ¤ке м≥сце займала ”крањнська √ельс≥нська група у розвитку дисидентського руху республ≥ки ≥ —оюзу. ѕо¤сн≥ть, ¤ку роль в≥д≥грав дисидентський рух у сусп≥льно-пол≥тичному житт≥ республ≥ки; чому в≥н не став масовим?
ѕотр≥бно проанал≥зувати стан народногосподарського комплексу крањни за час≥в кер≥вництва Ћ.ЅрежнЇва. «верн≥ть увагу на поступове наростанн¤ кризових ¤вищ в економ≥ц≥, нев≥дпов≥дн≥сть масштаб≥в та ¤к≥сних показник≥в планового виробництва зростаючим потребам сусп≥льства. –озкрийте ресурсно-витратний характер промислового виробництва у даний пер≥од. ѕокаж≥ть, чим зумовлена косиг≥нська реформа, ¤ких сфер вона торкнулас¤ ≥ ¤к≥ мала насл≥дки дл¤ ”крањни. „ому позитивн≥ моменти не були повн≥стю використан≥? –озгл¤ньте основн≥ причини системного упов≥льненн¤ темп≥в економ≥чного розвитку. ѕокаж≥ть, чому даний пер≥од називають пер≥одом ДзастоюФ. ќхарактеризуйте особливост≥ соц≥альноњ пол≥тики ур¤ду у цей пер≥од. –озкрийте механ≥зм гальмуванн¤ розвитку сусп≥льства, його складов≥ елементи.
«верн≥ть увагу на загостренн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, посиленн¤ т≥ньовоњ економ≥ки у народному господарств≥ —–—– та ”крањни до середини 80- рр.
–озгл¤даючи третЇ питанн¤, варто акцентувати увагу на наростанн≥ кризових ¤вищ, зм≥цненн≥ монопол≥њ ѕ–—, а також поступовому розгортанн≥ нац≥онально-демократичних процес≥в в ”крањн≥. –озкрийте причини перебудовчих процес≥в в —–—– та ”крањн≥. «верн≥ть увагу на загальний стан соц≥ально-економ≥чних та сусп≥льно-пол≥тичних процес≥в у житт≥ крањни ≥ покаж≥ть, ¤к≥ ¤вища та тенденц≥њ спри¤ли створенню належних умов дл¤ актив≥зац≥њ демократичних процес≥в в пол≥тиц≥ та економ≥ц≥. яке значенн¤ дл¤ подальшого розвитку крањни мало посиленн¤ процес≥в гласност≥, плюрал≥зму та демократизац≥њ? ѕроанал≥зуйте, наск≥льки ефективними були намаганн¤ провести реформи згори, без докор≥нноњ зм≥ни п≥двалин сусп≥льно-пол≥тичного устрою. „ому вважають, що розпочат≥ ћ.√орбачовим реформи п≥шли по не передбачуваному шл¤ху ≥ ви¤вилис¤ б≥льш глибокими, н≥ж передбачалос¤ спочатку? ќхарактеризуйте сусп≥льно-пол≥тичн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ процеси пер≥оду перебудови в ”крањн≥. «верн≥ть увагу на те, ¤ке значенн¤ мали перебудовч≥ процеси дл¤ оновленн¤ пол≥тичного житт¤ в ”крањн≥. «окрема, покаж≥ть сусп≥льно-пол≥тичну ситуац≥ю, ¤ка склалас¤ в ”крањн≥ наприк≥нц≥ 80-х Ц на початку 90-х рр. ќхарактеризуйте основн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ перших пол≥тичних рух≥в та парт≥й в ”крањн≥, процес становленн¤ Ќародного –уху ”крањни та його вплив на демократизац≥ю сусп≥льства. ѕроанал≥зуйте законом≥рност≥ реформуванн¤ виборчоњ системи, особливост≥ проведенн¤ перших альтернативних вибор≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥ формуванн¤ парламентськоњ опозиц≥њ ДЌародноњ –адиФ розгл¤ньте основн≥ етапи становленн¤ багатопарт≥йноњ системи.
«авершуючи вивченн¤ даного питанн¤, вислов≥ть своњ м≥ркуванн¤ щодо формуванн¤ в ”крањн≥ новоњ пол≥тичноњ системи. ѕри розгл¤д≥ даного питанн¤ радимо проанал≥зувати, що стало поштовхом епохального кроку в ≥стор≥њ нашоњ держави Ц прийн¤тт¤ ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни 16 липн¤ 1990 р. ќпрацюйте основн≥ положенн¤ ƒекларац≥њ та зроб≥ть висновок про њх значенн¤ дл¤ подальшого розвитку украњнськоњ державност≥. який вплив мали серпнев≥ под≥њ 1991 року в ћоскв≥ на пол≥тичн≥ процеси в ”крањн≥? ѕокаж≥ть роль в≥тчизн¤ноњ ≥нтел≥генц≥њ та студентства у розвитку демократизац≥њ сусп≥льства, в≥дродженн≥ нац≥ональних традиц≥й. –озкрийте ≥сторичну значим≥сть ¬сеукрањнського референдуму 1 грудн¤ 1991 р. на п≥дтвердженн¤ незалежност≥ ”крањни. ѕроанал≥зуйте результати вибор≥в першого президента пострад¤нськоњ ”крањни Ћ. равчука, њх вплив на становленн¤ президентсько-парламентського устрою.
ѕ≥д час розгл¤ду четвертого питанн¤ звернути особливу увагу зверн≥ть на розвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ з другоњ половини 50-х рр., коли на ав≥ал≥н≥¤х ”крањни ≥ —–—– зТ¤вилис¤ нов≥ л≥таки Ц “”-104, јЌ-24 тощо.
ѕрацюючи над вивченн¤м цього питанн¤ радимо зосередитис¤ на характеристиц≥ широкого впровадженн¤ реактивноњ техн≥ки, що дало змогу за першу половину 60-х рок≥в зб≥льшити перевезенн¤ пасажир≥в, пошти та ≥нших вантаж≥в. ѕ≥дтвердьте це конкретними прикладами.
ѕокаж≥ть, що 60-80 роки Ц це пер≥од активного застосуванн¤ ав≥ац≥њ в народному господарств≥ ”крањни. Ќа конкретних прикладах покаж≥ть, в ¤ких галуз¤х економ≥ки застосовувалас¤ ав≥ац≥¤ спец≥ального призначенн¤.
” 50-80 роки в ”крањн≥ активно будувалис¤ та реконструювалис¤ аеропорти, зл≥тно-посадочн≥ смуги тощо.
«верн≥ть увагу, що на початку 80-х рок≥в ≥ до розпаду —–—– цив≥льна ав≥ац≥¤ меншою м≥рою, н≥ж ≥нш≥ галуз≥ народного господарства, в≥дчула на соб≥ кризов≥ ¤вищ. јерофлот працював б≥льш-менш стаб≥льно. ¬≥дшукайте матер≥али, ¤к≥ п≥дтверджують це ≥ зроб≥ть власн≥ висновки.
—ем≥нарське зан¤тт¤: т. 7.
”крањна незалежна
ѕлан
1. ¬≥дновленн¤ украњнськоњ державност≥: ≥сторичн≥ уроки ≥ сучасн≥ проблеми.
2. ≈коном≥чн≥, соц≥альн≥, культурн≥ трансформац≥њ украњнського сусп≥льства.
3. ”крањна ≥ св≥т. ƒержава ”крањна в оц≥нц≥ в≥тчизн¤ноњ ≥ св≥товоњ громадськоњ думки.
4. ќсновн≥ напр¤ми розвитку украњнськоњ ав≥ац≥њ на сучасному етап≥.
ќсновн≥ пон¤тт¤: суверен≥тет, демократична держава, конституц≥¤, ≥деолог≥¤, правова держава, приватизац≥¤, ≥нфл¤ц≥¤, протекц≥он≥зм, нац≥ональний дох≥д, громад¤нське сусп≥льство, етнонац≥ональна пол≥тика, нац≥онально-культурне в≥дродженн¤, нац≥ональна св≥дом≥сть, нац≥ональна ≥де¤, д≥аспора, нац≥ональн≥ меншини, зовн≥шн¤ пол≥тика, геопол≥тика, м≥жнародн≥ в≥дносини.
Ћ≥тература: [4, 5, 6, 11, 12, 13, 19, 22, 49]
ћетодичн≥ рекомендац≥њ до сем≥нарського зан¤тт¤
«Т¤совуючи перше питанн¤, сл≥д наголосити, що розпочата п≥д кер≥вництвом ћ. √орбачова перебудова ≥з пол≥тики вдосконаленн¤ ≥снуючого ладу переростала в революц≥ю з≥ своЇр≥дним пол≥тичним, економ≥чним, соц≥альним ≥ нац≥ональним аспектами. ѕол≥тичний пол¤гав у криз≥ тотал≥тарноњ системи управл≥нн¤, економ≥чний Ц у поверненн≥ до природних форм господарюванн¤, заснованих на приватн≥й власност≥ та ринкових в≥дносинах соц≥альний Ц у р≥зкому пад≥нн≥ р≥вн¤ житт¤ абсолютноњ б≥льшост≥ населенн¤, а нац≥ональний Ц у тому, що державотворчий процес в≥дбувавс¤ у межах рад¤нських реал≥й, т.б. ”–—–.
Ќа попередн≥х зан¤тт¤х йшлос¤ про ≥стор≥ю нашого народу в умовах рад¤нськоњ державност≥. “ому на даному зан¤тт≥ сл≥д насамперед наголосити, що з 1991 р. украњнський народ живе у власн≥й держав≥, ≥мТ¤ ¤к≥й ”крањна. –озкриваючи перше питанн¤, студенти мають зТ¤сувати, що колись могутн¤ держава Ц —–—– Ц розпалас¤ ¤к з обТЇктивних, так ≥ з субТЇктивних причини. ƒо перших сл≥д в≥днести неспроможн≥сть соц≥ал≥зму витримати змаганн¤ з кап≥тал≥змом, особливо за р≥внем житт¤ народу та у гонц≥ озброЇнь. ўе одн≥Їю з причин була невдала спроба омун≥стичноњ парт≥њ самореформуватись. Ќарешт≥ позначилос¤ ≥ те, що громад¤ни —–—– щораз б≥льшою м≥рою втрачали в≥ру в марксистсько-лен≥нську ≥деолог≥ю та пол≥тику парт≥њ.
ƒуже важливо п≥дкреслити, що невдоволенн¤ охопило широк≥ верстви Ц роб≥тник≥в, ≥нтел≥генц≥ю, нав≥ть значну частину комун≥ст≥в. ќсобливо активними були колишн≥ пол≥твТ¤зн≥, дисиденти, ¤к у ћоскв≥, так ≥ в ус≥х республ≥ках. –епресивний апарат ( ƒЅ, м≥л≥ц≥¤, суди, прокуратура, внутр≥шн≥ в≥йська) ви¤вивс¤ безсилим зупинити протести, а вдавшись у р¤д≥ випадк≥в (Ћитва, √руз≥¤ та ≥н.) до застосуванн¤ зброњ, в≥н остаточно дискредитував ѕ–— (з≥йшла з ≥сторичноњ арени).
ѕерший ≥ найголовн≥ший насл≥док розвалу —–—– був у по¤в≥ на його територ≥њ 15 самост≥йних держав Ц колишн≥х союзних республ≥к. —туденти мають у¤снити, що таке глобальне зрушенн¤, причому реал≥зоване у мирних формах, висунуло завданн¤, ¤к≥ ще не сто¤ли перед сусп≥льними силами.
якщо перебудова розпочалас¤ 1986 р. з гасла Уб≥льше соц≥ал≥змуФ, то згодом через етап Уб≥льше демократ≥њФ вона вилилас¤ у Упарад суверен≥тет≥вФ. —тр≥мка суверен≥зац≥¤ союзних республ≥к, започаткована народами ѕрибалтики та –ос≥Їю, розхитала сам≥ основи —оюзу –—–. ¬ ”крањн≥ визначальними в≥хами у њњ державному унезалежненн≥ стали ухваленн¤ ¬ерховною –адою ”–—– 16 липн¤ 1990 р. ƒекларац≥њ про держаний суверен≥тет, прийн¤тт¤ 24 серпн¤ 1991 р. јкту проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни та ¬сеукрањнський референдум 1 грудн¤ 1991 р., на ¤кому 91,2 в≥дсотка дорослого населенн¤ схвалили назван≥ доленосн≥ документи. “ак народжувалас¤ нова держава з гордим ≥мТ¤м ”крањна.
ѕри розгл¤д≥ другого питанн¤ варто памТ¤тати, що старт њњ незалежност≥ в≥дбувавс¤ за суперечливих умов. ѕо-перше, центр вс≥л¤ко перешкоджав переходу ”крањни на рейки суверен≥зац≥њ, добре розум≥ючи м≥сце ≥ роль нашоњ республ≥ки в —–—– (майже пТ¤та частина нац≥онального доходу, понад чверть видобутку вуг≥лл¤, значна частина продукц≥њ с≥льського господарства ≥ т. ≥н.). ѕо-друге, тод≥ коли в ≥нших республ≥ках п≥сл¤ 1985 р. в≥дбулас¤ серйозна ротац≥¤ кер≥вних кадр≥в, компарт≥йно-державна верх≥вка ”–—– залишалас¤ незм≥нною, уособленн¤м њњ стаб≥льност≥ був ¬. ўербицький, ¤кий залишивс¤ на посту першого секретар¤ ÷ ѕ ”крањни найдовше за всю рад¤нську ≥стор≥ю Ц майже 18 рок≥в (до вересн¤ 1989 р.). Ќарешт≥, по-третЇ, нижчий, н≥ж в ≥нших республ≥ках, р≥вень пол≥тичноњ активност≥ населенн¤. Ћише у 1989 р. в≥дбулис¤ ѕерш≥ установч≥ збори Ќародного руху ”крањни, ¤кий обТЇднав п≥д своњми демократичними гаслами громад¤нськи активних, в≥домих у республ≥ц≥ представник≥в ≥нтел≥генц≥њ, ¤к≥ в≥рили у можлив≥сть удосконаленн¤ соц≥ал≥зму, та дисидент≥в, колишн≥х пол≥твТ¤зн≥в Ц в≥дкритих пол≥тичних суперник≥в ≥снуючого ладу. Ќа жаль, н≥ перш≥, н≥ друг≥ не змогли скласти серйозну конкуренц≥ю висуванц¤м партноменклатури, ¤к≥ й очолили пол≥тичн≥, економ≥чн≥ та соц≥альн≥ перетворенн¤ у незалежн≥й ”крањн≥.
¬ищезазначен≥ обставини спричинилис¤ до того, що економ≥чн≥ реформи проводилис¤ несистемно, з≥ значними прорахунками. ÷е, разом з розривом економ≥чних звТ¤зк≥в у межах колишнього —–—–, привело до р≥зкого пад≥нн¤ сусп≥льного виробництва (у середин≥ 90-х рр. нав≥ть до п≥сл¤воЇнного р≥вн¤), знев≥ри громад¤н у можливост¤х ≥ державницьк≥й позиц≥њ правл¤чих к≥л, а в≥дтак посилились ностальг≥чн≥ настроњ, в≥дроджуЇтьс¤ туга за старими, рад¤нськими часами. “а найг≥рший насл≥док реформ у тому, що в сусп≥льств≥ р≥зко зросла ≥ продовжуЇ зб≥льшуватись соц≥альна диференц≥ац≥¤, коли р≥зниц¤ м≥ж доходами б≥льшост≥ населенн¤ ≥ доходами невеличкоњ групки ол≥гарх≥в (5-7 в≥дсотк≥в) с¤гаЇ сотень раз≥в.
ѕри цьому вдалос¤ сформувати б≥льш≥сть державних ≥нститут≥в, ухвалити нову онституц≥ю (1996 р.), ¤ка в основному в≥дпов≥даЇ сучасним демократичним стандартам, провести лег≥тимну зм≥ну влади у 1994 р., регул¤рно проход¤ть вибори до ¬ерховноњ –ади ”крањни та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
–озрив м≥ж ≥нтересами правл¤чоњ верх≥вки ≥ б≥льшост≥ населенн¤, безконтрольн≥сть, а в де¤ких ситуац≥¤х ≥ свав≥лл¤ влади викликали гострий масовий протест, кульм≥нац≥Їю ¤кого стали ос≥нньо-зимов≥ под≥њ у иЇв≥ 2004 р., назван≥ Дпомаранчевою революц≥ЇюФ. ќднак, ¤к показали подальш≥ под≥њ, особливо вибори до вищого законодавчого органу у 2006 та 2007 рр., дов≥ра громад¤н до украњнськоњ влади продовжуЇ залишатис¤ на низькому р≥вн≥. “аким чином, становленн¤ ”крањни ¤к суверенноњ держави в≥дбуваЇтьс¤ у складних умовах з≥ значними втратами, ≥ все ж поступово набуваючи незворотного характеру.
Ќеобх≥дно розум≥ти, що з двох сусп≥льних процес≥в Ц зм≥ни сусп≥льного устрою ≥ зм≥ни форми державного устрою на перше м≥сце вийшли проблеми державного самовизначенн¤. ¬ажливо п≥дкреслити, що в ”крањн≥ прагненн¤ виокремитис¤ у незалежну державу було масовим ≥ потужним. Ќа особливу увагу заслуговуЇ питанн¤ про те, на ¤ких засадах вибудовувалас¤ украњнська державн≥сть. —туденти мають показати, що в державотворенн≥ було вз¤то чимало традиц≥йного, ≥сторично усталеного (герб, г≥мн, територ≥¤ та ≥н.), але ≥ такого, що мала попередн¤ форма державност≥ Ц ”–—– (–ади ¤к органи самовр¤дуванн¤, обласний ≥ районний под≥л, кадри староњ влади).
–озгл¤д третього питанн¤ сл≥д розпочати з по¤сненн¤, що наша держава розпочала своЇ входженн¤ у Ївропейське та св≥тове сп≥втовариство за дуже спри¤тливих умов, проте не змогла сповна скористатис¤ ними. “ак, перех≥д в≥д рад¤нсько-комун≥стичноњ модел≥ влади до демократ≥њ в≥дбувс¤ лег≥тимно, мирним шл¤хом. ѕо-друге, вона постала у колишн≥х адм≥н≥стративних кордонах ”–—–, ¤к≥ стали державними, не маючи н≥ до кого територ≥альних претенз≥й ≥ не визнаючи таких претенз≥й до себе. ѕо-третЇ, в≥д самого початку на њњ боц≥ було сп≥вчутт¤ св≥товоњ громадськоњ ¤к до колишньоњ нап≥вколон≥њ Ц у склад≥ —–—–.
јле були й велик≥ труднощ≥ налагодженн¤ р≥вноправного взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва з заруб≥жними крањнами. “ак, св≥тове сп≥втовариство було стурбоване розм≥щенн¤м на територ≥њ ”крањни третього за потужн≥стю ¤дерного потенц≥алу, з ¤ким довелос¤ незабаром розпрощатис¤. Ѕракувало кадр≥в досв≥дчених дипломат≥в, в≥дсутн≥сть власност≥ за рубежем (вс¤ спадщина —–—– д≥сталас¤ –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ), в≥дсутн≥сть достатньоњ ≥нформац≥њ про ”крањну та конкурентна боротьба з новими незалежними державами за м≥сце на м≥жнародних ринках.
≤ все ж молод≥й держав≥ в ц≥лому вдалос¤ пройти значну частину шл¤ху: сьогодн≥ наша держава маЇ широку мережу заруб≥жних представництв, Ї членом авторитетних м≥жнародних орган≥зац≥й, зовн≥шн¤ пол≥тика ≥ дипломат≥¤ стають дедал≥ вагом≥шими чинниками у вир≥шенн≥ складних завдань внутр≥шнього житт¤ украњнського сусп≥льства.
“аким чином, ¤к ≥ на попередн≥х етапах своЇњ ≥стор≥њ, украњнський народ у великих труднощах вибудовуЇ своЇ майбутнЇ, але вперше в ≥стор≥њ це робить у межах своЇњ суверенноњ держави, ≥ в≥д його наполегливост≥, терп≥нн¤, власноњ г≥дност≥, в≥ри у власн≥ сили залежить, щоб ц≥ зусилл¤ давали щораз усп≥шн≥ш≥ результати.
ќбговорюючи питанн¤, студенти мають охарактеризувати те, ¤к сприймалис¤ ц≥ ≥сторичн≥ под≥њ у св≥домост≥ наших громад¤н, св≥товою громадськ≥стю. “ут принципово важливо наголосити, що певний грунт було створено демократичними силами (група спри¤нн¤ виконанню вимог √ельс≥нськоњ наради, культуролог≥чн≥ клуби). ќсобливо ж активну роль з≥грали нац≥онально-св≥дом≥ сили, колишн≥ пол≥твТ¤зн≥ (ЋукТ¤ненко, „орнов≥л, брати √орин≥, ѕронюк та ≥н.) —аме вони стали ≥н≥ц≥аторами створенн¤ Ќародного –уху ”крањни, пол≥тичних парт≥й антикомун≥стичного спр¤муванн¤. ¬они ж формували у сусп≥льств≥ вин¤тково позитивн≥ перспективи державного самовизначенн¤ ”крањни.
—л≥д виокремити ≥ те, що особливо активно впливала на процес в ”крањн≥ д≥аспора, головно-зах≥дна. —отн≥ колишн≥х воњн≥в ”ѕј, д≥¤ч≥в ќ”Ќ в≥дв≥дали ”крањну, завезли величезну к≥льк≥сть л≥тератури, по всьому св≥ту розпов≥дали про те, що в≥дбуваЇтьс¤ на р≥дн≥й земл≥.
” св≥т≥ ж ”крањна була малов≥дома. ер≥вництво пров≥дних держав св≥ту було стурбоване швидким розпадом —–—– ≥ Дрозповзанн¤мФ ¤дерноњ зброњ, зор≥Їнтованоњ на «ах≥д. ” своњх в≥дпов≥д¤х студенти мають розкрити, ¤к йшло визнанн¤ ”крањни субТЇктом м≥жнародних в≥дносин (дуже швидко) ≥ ¤к ¤дерн≥ крањни змушували нашу державу ДздатиФ ¤дерну зброю (в ультимативн≥й форм≥).
ѕ≥дбиваючи п≥дсумок, сл≥д зазначити, що сусп≥льно-пол≥тичн≥ процеси, ¤к≥ в≥дбувалис¤ в ”крањн≥ в цей час, були позначен≥ гострим протисто¤нн¤м сил: з одного боку Ц нац≥онально-патр≥отичних державницьких, з ≥ншого Ц старих, комун≥стичних, ≥нтернац≥онал≥стських. якщо перш≥ м≥тингами, демонстрац≥¤ми, через засоби масовоњ ≥нформац≥њ створювали у сусп≥льств≥ принципово нову атмосферу Ц свободи, ейфор≥њ, то друг≥ переймалис¤ захопленн¤м (або закр≥пленн¤м, збереженн¤м) кер≥вних, командних посад у влад≥, господарськ≥й робот≥, ф≥нансах тощо. Ќезалежну, демократичну, нац≥ональну державу вз¤лис¤ будувати њњ противники, що й позначилос¤ на темпах, результатах ≥ дол≥ украњнського державотворенн¤.
–озгл¤даючи четверте питанн¤, радимо передус≥м проанал≥зувати стан цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни на час здобутт¤ незалежност≥. «верн≥ть увагу на матер≥ально-техн≥чну базу цив≥льноњ ав≥ац≥њ та реорган≥зац≥ю њњ структури, вступ до ≤ јќ.
ѕроанал≥зуйте створенн¤ системи державного регулюванн¤ галуз≥ в нових умовах, вир≥шенн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем, орган≥зац≥ю роботи структур цив≥льноњ ав≥ац≥њ в нових умовах. «верн≥ть увагу на орган≥зац≥ю м≥жнародноњ д≥¤льност≥ державного обТЇднанн¤ "јв≥ал≥н≥њ ”крањни", що поступово адаптувалос¤ до д≥¤льност≥ у ринкових умовах.
ƒайте загальну характеристику ав≥аперевезень пасажир≥в та вантажу в зазначен≥ роки, використанн¤ ав≥ац≥њ в економ≥ц≥ ”крањни. ѕроанал≥зуйте д≥¤льн≥сть јЌ“ ≥м. јнтонова та обТЇднанн¤ "ћотор —≥ч" та створенн¤ новоњ ав≥атехн≥ки. –озкрийте питанн¤ п≥дготовки фах≥вц≥в цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в навчальних закладах, зокрема на факультетах Ќац≥онального ав≥ац≥йного ун≥верситету та Ќац≥онального аерокосм≥чного ун≥верситету ≥м. ћ. ∆уковського "’арк≥вський ав≥ац≥йний ≥нститут".
≤≤≤. ћетодика виконанн¤ та оформленн¤
домашнього завданн¤
ƒомашнЇ завданн¤ ¤вл¤Ї собою початкове наукове досл≥дженн¤. …ого завданн¤м Ї одержанн¤ знань з обраноњ проблеми шл¤хом системного ознайомленн¤ з основними ≥сторичними джерелами та спец≥альною л≥тературою, ум≥нн¤ анал≥зувати та систематизувати ≥сторичний матер≥ал, робити самост≥йн≥ висновки.
¬иконанн¤ домашнього завданн¤ необх≥дно розпочати з ознайомленн¤ з матер≥алами до обраноњ теми, вказаними у списку л≥тератури. “ому перш за все треба скласти б≥бл≥ограф≥ю проблеми та список (джерел) л≥тератури за темою роботи.
ѕ≥сл¤ того починаЇтьс¤ новий етап - робота над джерелами (л≥тературою). ѕочинати сл≥д з вивченн¤ спец≥альноњ науковоњ л≥тератури. ÷е даЇ можлив≥сть студенту ознайомитись з р≥внем розробки в ≥сторичн≥й л≥тератур≥ обраноњ ним теми. ƒо того ж починати вивченн¤ л≥тератури треба з останн≥х видань, а пот≥м поступово знайомитис¤ з прац¤ми, ¤к≥ вийшли друком ран≥ше.
¬иключне значенн¤ дл¤ написанн¤ домашнього завданн¤ мають джерела. “ому чим ширше залучена документальна база, тим переконлив≥ше вигл¤датимуть висновки ≥ ¤к≥сть самоњ роботи.
Ќа наступному етап≥ необх≥дно розробити план домашнього завданн¤ (простий чи складний за бажанн¤м автора). ѕлан домашнього завданн¤ складаЇтьс¤ залежно в≥д тих питань, ¤к≥ досл≥джуютьс¤, але, ¤к правило, в≥н включаЇ так≥ структурн≥ елементи: 1) вступ; 2) розд≥ли або глави, де висв≥тлюЇтьс¤ основний зм≥ст обраноњ теми; 3) висновки; 4) список використаних джерел (л≥тератури); 5) ≥нколи ≥люстративний додаток документ≥в, таблиць, схем, карт, фотограф≥й та ≥н.
ќдн≥Їю з найскладн≥ших ≥ важлив≥ших частин домашнього завданн¤ Ї вступ, у ¤кому визначаЇтьс¤ актуальн≥сть теми. ‘ормулюЇтьс¤ мета та завданн¤ роботи, подаЇтьс¤ стислий ≥стор≥ограф≥чний огл¤д л≥тератури з означеноњ теми. ѕри цьому, недостатньо обмежуватис¤ лише перел≥ком автор≥в чи назвами книг, а сл≥д стисло охарактеризувати значенн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ прац≥, ¤ка згадуЇтьс¤ дл¤ розробки проблеми.
ƒомашнЇ завданн¤ складаЇтьс¤ з глав або розд≥л≥в, ¤к≥ в свою чергу, можуть под≥л¤тис¤ на параграфи. ƒе викладаЇтьс¤ основний матер≥ал теми зг≥дно з планом. ¬иклад матер≥алу маЇ бути лог≥чним, посл≥довним та лакон≥чним. —л≥д уникати повторювань. Ќеч≥тких формулювань. ÷итуючи джерела (л≥тературу) п≥д час викладенн¤ матер≥алу, сл≥д робити на них посиланн¤ ≥з зазначенн¤м номер≥в стор≥нок.
¬исновки мають в≥дпов≥дати основному зм≥сту роботи, бути конкретними ≥ п≥дсумувати в≥дпов≥д≥ на питанн¤ плану.
—писок л≥тератури оформлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог вищоњ школи: в алфав≥тному пор¤дку, з наведенн¤м ус≥х вих≥дних даних джерел (див. список л≥тератури)
ќбс¤г домашнього завданн¤ 10-15 друкованих аркуш≥в формату ј-4 (шрифт Ц 14, ≥нтервал Ц 1, 5).
«разок оформленн¤ титульноњ стор≥нки наведений у додатку.
IV. “ематика домашн≥х завдань
1. ѕерш≥ кроки св≥товоњ ав≥ац≥њ.
2. «ародженн¤ ав≥ац≥њ в ”крањн≥.
3. онструктори й п≥лоти-випробувач≥ на зор≥ ав≥аери.
4. јв≥ац≥¤ в зах≥дноукрањнських земл¤х (поч. ’’ ст.).
5. ј.≤.ћожайський Ц конструктор першого л≥така.
6. ≤.≤.—≥корський Ц видатний ав≥аконструктор.
7. јв≥ац≥¤ на теренах ”крањни в пер≥од визвольних змагань 1917-1920 рр.
8. јв≥ац≥¤ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки.
9. Ѕ≥ла ав≥ац≥¤ в роки громад¤нськоњ в≥йни.
10. ѕерш≥ кроки застосуванн¤ ав≥ац≥њ у мирних ц≥л¤х.
11. јв≥ац≥¤ ”крањнськоњ —оц≥ал≥стичноњ –еспубл≥ки.
12. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ в ”крањн≥ у 20-≥ роки ’’ ст.
13. —тан та розвиток матер≥ально-техн≥чноњ бази цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни у 30-т≥ роки ’’ ст.
14. ѕ≥дготовка кадр≥в дл¤ цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни у 20-30 рр. ’’ ст.
15. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ на служб≥ народного господарства ”крањни (1920-1941 рр.).
16. –озвиток планеризму в ”крањн≥ у 20-30-х рр. ’’ ст.
17. —тановленн¤ ињвського ав≥ац≥йного ≥нституту (1933-1941 рр.).
18. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ кр≥зь призму дол≥ конструктор≥в . ал≥н≥на, …. Ќемана, ¬. “ањрова.
19. ињвський ав≥ац≥йний ≥нститут за час≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни та у повоЇнний час (1941-1946 рр.).
20. ѕор≥вн¤льний анал≥з розвитку ав≥ац≥йноњ техн≥ки в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в —–—– та Ќ≥меччин≥ (1941-1945 рр.).
21. Ѕойов≥ д≥њ ав≥ац≥њ в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945 рр.).
22. ¬несок украњнських ав≥аконструктор≥в у розвиток ав≥ац≥йноњ техн≥ки в роки ¬еликоњ в≥тчизн¤ноњ в≥йни (1941-1945 рр.).
23. ¬несок украњнських льотчик≥в у розгром фашистськоњ Ќ≥меччини (1941-1945 рр.).
24. –озвиток матер≥альноњ бази цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в 60-х роках ’’ ст.
25. ¬икористанн¤ цив≥льноњ ав≥ац≥њ в народному господарств≥ ”крањни в 60-х роках ’’ ст.
26. ѕерех≥д в≥д турбогвинт≥вноњ до реактивноњ ав≥ац≥йноњ техн≥ки Ц нова ера розвитку цив≥льноњ ав≥ац≥њ.
27. ≤≤÷ј в 60-х роках ’’ ст.
28. онструкторське бюро ќ. .јнтонова: початок кињвського пер≥оду.
29. ƒ≥¤льн≥сть конструкторського бюро ќ. . јнтонова в 60-х роках ’’ ст.
30. ∆иттЇвий шл¤х ≥ д≥¤льн≥сть ќ. . јнтонова.
31. ¬идатн≥ ав≥атори ”крањни (50-60-≥ роки ’’ ст. )
32. ќсновн≥ напр¤мки розвитку цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в 60-х роках ’’ ст.
33. јеропорт ЂЅорисп≥льї - головн≥ ав≥ац≥йн≥ ворота ”крањни. ≤стор≥¤ ≥ сучасн≥сть.
34. јеропорт Ђ∆ул¤ниї - пов≥тр¤н≥ ворота иЇва в повоЇнний час.
35. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в роки 9-оњ пТ¤тир≥чки (1971-1975 рр.).
36. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в роки 10-оњ пТ¤тир≥чки (1976-1980 рр.).
37. Ќова техн≥ка досл≥дно-конструкторського бюро ќ. .јнтонова 70- х рок≥в ’’ ст. (јЌ-26, јЌ-28, јЌ-30, јЌ-32, јЌ-72).
38. . . јрцеулов Ц конструктор, художник ≥ льотчик.
39. ћ.ћ. √ромов та його внесок у розвиток ав≥ац≥њ.
40. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ на служб≥ народного господарства ”крањни у 70-80-х роки ’’ ст.
41. ћ≥жнародн≥ звТ¤зки украњнських ав≥ап≥дприЇмств у 70-80-≥ роки ’’ ст.
42. ѕ≥дготовка ав≥ац≥йних спец≥ал≥ст≥в навчальними закладами ”крањни у 70-80-≥ роки ’’ ст.
43. —то профес≥й јерофлоту
44. ¬идатн≥ ав≥атори ”крањни с≥мдес¤тих рок≥в.
45. «апор≥зький ав≥ац≥йний завод Ђћотор-—≥чї Ц флагман в≥тчизн¤ного двигунобудуванн¤.
46. “рансформац≥¤ цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в умовах ринкових в≥дносин (1991 р. Ц до сьогоденн¤).
47. —тан та перспективи розвитку цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в умовах незалежност≥ (к≥нець ’’ ст. Ц до сьогоденн¤).
48. ќрган≥зац≥¤ пов≥тр¤ного руху в незалежн≥й ”крањн≥.
49. ѕ≥дготовка ав≥ац≥йних кадр≥в в незалежн≥й ”крањн≥.
50. јЌ-148 Ц л≥так нового покол≥нн¤.
51. јеропорт ЂЅорисп≥льї на сучасному етап≥.
52. јЌ“ ≥м. ќ. .јнтонова на сучасному етап≥.
53. Ђћотор —≥чї на сучасному етап≥ розвитку.
54. ѕерспективи розвитку Ќј” на сучасному етап≥.
V. —писок рекомендованоњ л≥тератури
ќсновна
1. јкт проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни: ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 24 серпн¤ 1991 р. // –ад. ”крањна. Ц 1991. Ц 31 серпн¤.
2. «акон ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 28 листопада 2006 р. Уѕро √олодомор 1932-1933 рок≥в в ”крањн≥Ф // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни (¬¬–). Ц 2006. Ц є 50. Ц —. 504.
3. Уѕро заходи з в≥дзначенн¤ 90-р≥чч¤ под≥й ”крањнськоњ революц≥њ 1917-1921 рок≥в та вшануванн¤ пам'¤т≥ њњ учасник≥вФ // ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 12 кв≥тн¤ 2007 року є 297/2007.
4. Ѕойко ќ.ƒ. ≤стор≥¤ ”крањни: пос≥бник / ќ.ƒ. Ѕойко. Ц .: јкадем≥¤, 2006. Ц 688 с.
5. √ор¤шко A.M. √ражданска¤ авиаци¤ ”краины / ј.ћ.√ор¤нко. Ц .: “ехника, 1982. - 144 с.
6. ƒов≥дник з ≥стор≥њ ”крањни (ј Ц я): пос≥бник / за заг. ред. ≤.ѕ≥дкови, –. Ўуста. Ц .: √енеза, 2001. Ц 1136 c.
7. ≤стор≥¤ ”крањни: навч. пос≥б. / √.ƒ.“емко, ¬.ћ.√ребенн≥ков, Ћ.—. “упч≥Їнко [та ≥н.]; за ред. √.ƒ.“емка, Ћ.—.“упч≥Їнка. Ц .: јкадем≥¤, 2002. Ц 480 с.
8. ≤стор≥¤ ”крањни XX Ц поч. XXI стол≥тт¤: навч. пос≥бник / ѕ.ѕ.ѕанченко, Ќ.ѕ.Ѕарановська, —.—.ѕадалка [та ≥н.]; за заг. ред. ¬.ј.—мол≥¤. Ц .: «нанн¤, 2004. Ц 582 с.
9. ≤стор≥¤ украњнського козацтва: нариси: у 2 т. / –ед. кол. ¬.ј.—мол≥й (в≥дп. ред.) [та ≥н.]. Ц .: Д ћ јкадем≥¤Ф, 2006 Ц 2007. Ц “.1-2.
10. оваль ћ. ¬. ”крањна в ƒруг≥й св≥тов≥й ≥ ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йнах (1939-1945 рр.) / ћ.¬. оваль. Ц .: јльтернативи, 1999. Ц 336 с.
11. ороль ¬.ё. ≤стор≥¤ ”крањни: навч. пос≥бник / ¬.ё. ороль. Ц .: јкадем≥¤, 2005. Ц 496 с.
12. Ћитвин ¬.ћ. ”крањна на меж≥ тис¤чол≥ть (1991 Ц 2000) / ћ.¬.Ћитвин. Ц .: јльтернативи, 2001. Ц 360 с.
13. Ќов≥тн¤ ≥стор≥¤ ”крањни (1900-2000): п≥дручник / ј.√.—люсаренко, ¬.≤. √усЇв, ¬.ѕ. ƒрожжин [та ≥н.]. Ц .: ¬ища шк., 2000. Ц 663 c.
14. —авин ¬.—. јвиаци¤ в ”краине. ќчерки истории / ¬.—.—авин. Ц ’.: ќснова, 1995. Ц 264 с.
15. —арбей ¬.√. Ќац≥ональне в≥дродженн¤ ”крањни / ¬.√.—арбей. Ц .: јльтернативи, 1999. Ц 336 с.
16. —мол≥й ¬.ј. ”крањнська нац≥ональна революц≥¤ XVII ст. (1648-1676 рр.) / ¬.ј.—мол≥й, ¬.—.—тепанков. Ц .: јльтернативи, 2000. Ц 352 c.
17. —олдатенко ¬.‘. ”крањнська революц≥¤. ≤сторичний нарис / ¬.‘.—олдатенко. Ц .: Ћиб≥дь, 1999.Ц 909 с.
18. “олочко ѕ. ињвська –усь / ѕ.“олочко. Ц .: Ќаук. думка, 1996. Ц 208 с.
19. “роценко ј.ћ. ≤стор≥¤ цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни / ј.ћ.“роценко. Ц .: јероб≥знес, 2004. Ц 637 с.
20. ”крањна в ’’ стол≥тт≥ (1990 Ц 2000 рр.). «б≥рник документ≥в ≥ матер≥ал≥в /упор¤д. ј.√.—люсаренко, ¬.≤. √усЇв, ¬.ё. ороль [та ≥н.]. Ц .: ¬ища шк., 2000. Ц 351 с.
21. „ухл≥б “.¬. √етьмани ≥ монархи. ”крањнська держава в м≥жнародних в≥дносинах. 1648-1714 рр. / “.¬.„ухл≥б. Ц .: јр≥стей, 2005. Ц 640 с.
ƒодаткова
22. јв≥ац≥¤ на ”крањн≥. ≈нциклопед≥¤ ”крањнознавства. Ц Ћьв≥в: ћолоде житт¤, 1993. Ц “.1. Ц —. 13-15.
23. јнтонов ќ. . ѕланеры, самолЄты / ќ. .јнтонов. - .: Ќаукова думка, 1990. Ц 504 с.
24. ¬иноградов –.»., ѕономарЄв ј.Ќ. –азвитие самолЄтов мира / –.».¬иноградов, ј.Ќ.ѕономарев. Ц ћ.: ћашиностроение, 1981. Ц 384 с.
25. ¬семирна¤ истори¤ авиации / јвторы-состав. √.ј.—оболева, ё.¬.–ычкова. Ц ћ.: ¬ече, 2002. Ц 512 с.
26. √ребенн≥ков ¬.ћ. ѕочаток ав≥аери в ”крањн≥ / ¬.ћ.√ребенн≥ков // ћатер≥али конференц≥њ Дј¬≤ј-2001Ф. Ц .: Ќј”, 2001. Ц —.14 Ц 17.
27. «арецкий ¬.ћ., ‘едоришин ¬.». јвиаци¤ ’’ века. –ождение авиации. ЋЄтное обучение. “ренажеры / ¬.ћ.«арецкий, ¬.».‘едоришин; под ред. проф. ».Ќ. Ќайденова. Ц ћ.: »зд. ћеждун. јкад. проблем человека в авиации и космонавтике, 2003. Ц 524 с.
28. «ахарченко ¬.ƒ. ќлег јнтонов / ¬.ƒ.«ахарченко. Ц ћ.: ћолода¤ гварди¤, 1996. Ц 303 с.
29. «ахарчук ќ. ћ. јЌ-148 Ц л≥так нового покол≥нн¤ / ќ.ћ.«ахарчук // ћатер≥али конференц≥њ Дѕол≥т Ц 2005Ф. Ц .: Ќј”, 2005 Ц —. 621.
30. ≤стор≥¤ аеропорту Ѕорисп≥ль. 1959-1999. Ц .: √опак, 1999. Ц 48 с.
31. ≤стор≥¤ пов≥троплаванн¤ та ав≥ац≥њ: Ѕ≥бл≥ограф≥чний покажчик л≥тератури. / ”клад. ћ.‘.—еменова . Ц .: Ќј”, 2003. Ц 66 с.
32. »стори¤ гражданской авиации ———–. Ќаучно-попул¤рный очерк. Ц ћ.: ¬оздушный транспорт, 1983. Ц 376 с.
33. иевский институт инженеров гражданской авиации. 1933-1993. ќчерк истории . Ц .: ћ”√ј, 1994. Ц 578 с.
34. овтун ¬. јвиационна¤ промышленность ”краины: раткий обзор / ¬. овтун // јвиаци¤ и врем¤. Ц 2002. Ц є59. Ц —.2.
35. урченко “.™. јеропорт Ѕорисп≥ль: перш≥ стор≥нки б≥ограф≥њ / “.™. урченко // ћатер≥али конференц≥њ Дјв≥а-2005Ф. Ц .: Ќј”, 2005. Ц —. 206-207.
36. Ћазаренко ј. —в≥тло у в≥кнах: ∆итт¤ видатних людей / ј.Ћазаренко. Ц .: Ћ≥топис Ц’’, 2000. Ц 253 с.
37. Ћисенко ќ.™. ћакаров ¬.ƒ. Ѕойов≥ д≥њ ав≥ац≥њ в роки ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни / ќ.™.Ћисенко, ¬.ƒ.ћакаров. Ц .: ≤н-т ≥стор≥њ ЌјЌ ”крањни, Ќац. јкадем≥¤ оборони ”крањни, ”кр. ≥н-т воЇнноњ ≥стор≥њ, 2003. Ц 174 с.
38. Ћ¤ховецкий ћ.Ѕ. ѕузынин –.√. рыль¤ республ≥ки / ћ.Ѕ.Ћ¤ховецкий, –.√.ѕузынин. Ц .: “ехника, 1973. Ц 176 с.
39. ћараев –. ¬сЄ с нул¤: ѕервые шаги воздушного транспорта в ”краине / –.ћараев // јвиаци¤ и врем¤. Ц 2001. Ц є50. Ц —. 30-35.
40. ћараЇва ¬.¬. јв≥ац≥¤ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки та ”крањнськоњ ƒержави гетьмана ѕ. —коропадського / ¬.¬.ћараЇва. Ц .: Ќƒ÷ √ѕ «—”, 2005. Ц 35 с.
41. ћотор Ciч. ¬≥д поршневих до реактивних. 1916-1996. Ц «апор≥жж¤: ћотор Ciч, 1996. Ц 159 с.
42. Ќац≥ональний ав≥ац≥йний ун≥верситет (1993-2003): Ќариси ≥стор≥њ / ¬.ѕ.Ѕабак [та ≥н.]. Ц .: Ќј”, 2003. Ц 240 с.
43. ѕетасюк ≤.ј., ѕетасюк ќ.≤. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ ”крањни в пер≥од з 1930 року по червень 1941 р. (—тор≥нки ≥стор≥њ, становленн¤ ≥ розвитку): онспект лекц≥й / ≤.ј. ѕетасюк, ќ.≤.ѕетасюк. Ц .: ћ”÷ј, 1999. Ц 80 с.
44. ѕетасюк ≤.ј., ѕетасюк ќ.≤. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ ”крањни у 1930-х роках. (—тор≥нка ≥стор≥њ через призму дол≥ ав≥аконструктор≥в .ќ. ал≥н≥на, ….√.Ќемана, ¬. .“ањрова) / ≤.ј.ѕетасюк, ќ.≤.ѕетасюк // ћатер≥али конференц≥њ Д√уман≥тарна осв≥та в техн≥чних вищих навчальних закладахФ Ц .: ≤¬÷ ƒержкомстату ”крањни, 2003. Ц —. 118-127.
45. ѕ≥ддубний ≤.ј. ≤стор≥¤ ав≥ац≥њ на Ѕуковин≥ (1910-1945): ≤люстрований нарис / ≤.ј.ѕ≥ддубний. Ц „ерн≥вц≥: «елена Ѕуковина, 2006. Ц 112 с.
46. ѕолна¤ энциклопеди¤ мировой авиации. —амолеты и вертолеты / под ред. ƒэвида ƒональда. Ц —амара: орпораци¤ Ђ‘едоровї, 1997. Ц 928 с.
47. ѕономарев ј.Ќ. —оветские авиаконструкторы / ј.Ќ.ѕономарев. Ц ћ.: ѕросвещение, 1990. Ц 320 с.
48. “роценко ј.ћ. јеропорти ”крањни / ј.ћ. “роценко. Ц .: ™вроп. ун≥верситет, 2002. Ц 251 с.
49. “роценко ј.ћ., ѕелаченко ј.ѕ. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ ”крањни / ј.ћ.“роценко, ј.ѕ.ѕелаченко. Ц .: јгроб≥знес, 2003. Ц 128 с.
50. ёрченко ќ.ј. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ на служб≥ народного господарства ”крањни (70-т≥ роки ’’ ст.) / ќ.ј.ёрченко // ћатер≥али конференц≥њ Д√уман≥тарн≥ проблеми становленн¤ сучасного фах≥вц¤Ф. Ц .: Ќј”, 2006. Ц —. 236-238.
VI. ѕитанн¤ до самоконтролю
1. ≤стор≥¤ ”крањни ¤к наука ≥ навчальний предмет. ѕредмет ≥ завданн¤ курсу У≤стор≥¤ крањниФ: значенн¤ курсу У≤стор≥¤ ”крањниФ дл¤ виробленн¤ ≥сторичноњ св≥домост≥, вихованн¤ громад¤нськоњ позиц≥њ та патр≥отизму. ћетоди вивченн¤ ≥стор≥њ ”крањни. ƒжерела ≥ л≥тература з ≥стор≥њ ”крањни.
2. ќсновн≥ концепц≥њ походженн¤ украњнського народу.
3. ≤сторичн≥ витоки украњнського народу: трип≥льська культура, к≥ммер≥йц≥, ск≥фи, сармати.
4. ѕередумови утворенн¤ держави у сх≥дних словТ¤н. ƒержава ант≥в. «аснуванн¤ иЇва.
5. —х≥дн≥ словТ¤ни у VI-VIII стол≥тт¤х.
6. ќсновн≥ теор≥њ походженн¤ ињвськоњ –ус≥.
7. ќсновн≥ етапи розвитку, пол≥тичний устр≥й та сусп≥льна орган≥зац≥¤ ињвськоњ –ус≥ (≤’ Ц к≥нець ’ ст.).
8. ѕер≥од розкв≥ту ињвськоњ –ус≥ (к≥нець ’ ст. Ц перша половина ’≤ ст.).
9. ќсновн≥ чинники феодальноњ роздробленост≥ та занепаду ињвськоњ –ус≥. ћ≥сце ињвськоњ –ус≥ в ≥сторичн≥й дол≥ украњнського народу.
10. √алицько-¬олинське кн¤з≥вство у ’≤≤ Ц перш≥й половин≥ ’≤V ст.
11. —тановище ”крањни в склад≥ –еч≥ ѕосполитоњ. Ћюбл≥нська ≥ Ѕерестейська ун≥њ.
12. ћагдебурзьке право та його значенн¤ дл¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку украњнських земель.
13. ѕричини виникненн¤ та джерела формуванн¤ украњнського козацтва.
14. «апор≥зька —≥ч, њњ соц≥ально-економ≥чний та в≥йськовий устр≥й (XVI Ц перша половина XVII ст.).
15. Ѕоротьба козацтва проти турецько-татарськоњ агрес≥њ (друга половина XVI Ц середина XVII ст.). ¬≥йськове мистецтво запорожц≥в.
16. ”крањнська нац≥ональна революц≥¤ XVII ст.: пер≥одизац≥¤, причини, руш≥йн≥ сили, характер.
17. ¬нутр≥шн¤ пол≥тика Ѕ.’мельницького. ‘ормуванн¤ державних ≥нституц≥й.
18. Ќац≥онально-визвольна ≥ соц≥альна боротьба украњнського народу на початку ”крањнськоњ революц≥њ XVII ст. ѕере¤славсько-ћосковський догов≥р 1654 р. та його значенн¤.
19. Ѕ.’мельницький та його роль в украњнськ≥й ≥стор≥њ.
20. √етьмануванн¤ ≤.ћазепи. ”часть ”крањни в ѕ≥вн≥чн≥й в≥йн≥.
21. онституц≥¤ ѕилипа ќрлика.
22. ќбмеженн¤ автоном≥њ ”крањни ≥ остаточне скасуванн¤ украњнськоњ державност≥ у XVIII ст.
23. ƒекабристський рух в ”крањн≥. ѕрограмн≥ документи декабрист≥в.
24. ѕочаток нац≥онального в≥дродженн¤ в ”крањн≥. ирило-ћефод≥њвське товариство (братство) ≥ роль “.√.Ўевченка в його д≥¤льност≥.
25. «ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ п≥д владою јвстр≥йськоњ монарх≥њ у перш≥й половин≥ ’≤’ ст.
26. ”крањнськ≥ земл≥ у склад≥ –ос≥њ в друг≥й половин≥ ’≤’ ст. (Ѕуржуазн≥ реформи 60-70-х рр. ’≤’ ст., вплив реформ на зм≥ну соц≥альноњ структури сусп≥льства).
27. Ќац≥ональний та сусп≥льно-пол≥тичний рухи в ”крањн≥ у друг≥й половин≥ ’≤’ ст. (√ромад≥вський рух в ”крањн≥, ћ.ѕ.ƒрагоманов).
28. —усп≥льно-пол≥тичн≥ рухи в ”крањн≥ у друг≥й половин≥ ’’ ст. Ќародницький, роб≥тничий рухи в ”крањн≥ в друг≥й половин≥ ’≤’ ст.
29. ѕерш≥ кроки св≥товоњ ав≥ац≥њ.
30. онструктори й п≥лоти-випробувач≥ на зор≥ ав≥аери.
31. ”крањна на початку ’’ ст.: економ≥чний ≥ пол≥тичний розвиток, утворенн¤ пол≥тичних парт≥й, њх програмн≥ ц≥л≥.
32. ”крањна в демократичн≥й революц≥њ 1905-1907 рр. ѕ≥днесенн¤ нац≥онального руху. ƒ≥¤льн≥сть ”крањнськоњ громади у ≤ ≥ ≤≤ ƒержавних ƒумах.
33. ”крањна в роки ѕершоњ св≥товоњ в≥йни.
34. ѕочаток ав≥аери в ”крањн≥.
35. ≤.≤.—≥корський Ц визначний ав≥аконструктор.
36. ”крањнська ÷ентральна –ада: в≥д автоном≥њ до незалежност≥.
37. ћ.—. √рушевський Ц видатний ≥сторик, пол≥тичний та громадський д≥¤ч.
38. ”крањнська Ќародна –еспубл≥ка: в≥д проголошенн¤ до гетьманського перевороту (листопад 1917 р. Ц кв≥тень 1918 р.).
39. ”крањнська держава ѕ. —коропадського.
40. ¬≥дновленн¤ влади ”Ќ–, внутр≥шн¤ та зовн≥шн¤ пол≥тика ƒиректор≥њ у 1918 Ц в листопад≥ 1920 р.
41. јв≥ац≥¤ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки.
42. ѕричини поразки, ≥сторичне значенн¤ ≥ уроки ”крањнськоњ нац≥онально-демократичноњ революц≥њ (1917-1920 рр.).
43. Ѕ≥ла ав≥ац≥¤ в роки громад¤нськоњ в≥йни.
44. —тановище ”крањни на початку 20-х рр. ’’ ст. ѕерех≥д в≥д УвоЇнного комун≥змуФ до новоњ економ≥чноњ пол≥тики.
45. ¬≥дбудова ≥ розвиток народного господарства ”крањни в умовах новоњ економ≥чноњ пол≥тики.
46. Ќац≥онально-культурне буд≥вництво в 1920-1930-т≥ рр. ѕол≥тика украњн≥зац≥њ, њњ роль та значенн¤.
47. ѕерех≥д до директивного плануванн¤. ‘орсуванн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. Ќасл≥дки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ дл¤ ”крањни.
48. ѕримусова колектив≥зац≥¤ с≥льського господарства. Ўтучний голодомор 1932-1933 рр. Ц геноцид проти украњнського народу.
49. ”твердженн¤ стал≥нського тотал≥тарного режиму ≥ характер його про¤ву в ”крањн≥. ћасов≥ репрес≥њ 1929-1938 рр.
50. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ в ”крањн≥ (1920-1930 рр.).
51. —тановленн¤ ињвського ав≥ац≥йного ≥нституту (1933-1941 рр.).
52. ”крањнське питанн¤ напередодн≥ ≥ на початку ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ¬ходженн¤ зах≥дноукрањнських земель до складу ”–—–.
53. Ќапад фашистськоњ Ќ≥меччини на —–—–. ќборонн≥ боњ на територ≥њ ”крањни у 1941-1942 рр. ћоб≥л≥зац≥¤ сил на в≥дс≥ч ворогов≥.
54. ќкупац≥йний режим в ”крањн≥ (1941-1944 рр.). –ух опору проти н≥мецько-фашистського режиму на територ≥њ ”крањни. ƒ≥¤льн≥сть ќ”Ќ-”ѕј в 1941-1945 рр.
55. ињвський ав≥ац≥йний ≥нститут за час≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни та повоЇнний час (1941-1946 рр.).
56. Ѕойов≥ д≥њ ав≥ац≥њ в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945 рр.).
57. ¬несок украњнських ав≥аконструктор≥в у розвиток ав≥ац≥йноњ техн≥ки в роки ¬еликоњ в≥тчизн¤ноњ в≥йни (1941-1945 рр.).
58. ¬несок украњнських льотчик≥в у розгром фашистськоњ Ќ≥меччини (1941-1945 рр.).
59. ”крањна в систем≥ м≥жнародних в≥дносин у повоЇнний час (1945-1955 рр.).
60. —уперечливий характер сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ ”крањни в п≥сл¤воЇнне дес¤тир≥чч¤ (1945-1955 рр.).
61. —оц≥ально-економ≥чний розвиток ”крањни у 1956-1964 рр.
62. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ в ”крањн≥ у 1956-1991 рр.
63. ѕерех≥д в≥д турбогвинт≥вноњ до реактивноњ ав≥ац≥йноњ техн≥ки Ц нова ера розвитку цив≥льноњ ав≥ац≥њ.
64. ≤≤÷ј в 60-70-х роках ’’ ст.
65. онструкторське бюро ќ.јнтонова: початок кињвського пер≥оду.
66. ∆иттЇвий шл¤х ≥ д≥¤льн≥сть ќ. .јнтонова.
67. ’арактер сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ в ”крањн≥ у 1956-1985 рр. ’рущовська Ув≥длигаФ.
68. ”крањна в умовах наростанн¤ системноњ кризи —–—– (1956-1991 рр.). ѕосиленн¤ заст≥йних тенденц≥й в соц≥ально-економ≥чному житт≥ республ≥ки.
69. јеропорт ДЅорисп≥льФ Ц головн≥ ав≥ац≥йн≥ ворота иЇва. ≤стор≥¤ ≥ сучасн≥сть.
70. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в роки 9-оњ пТ¤тир≥чки (1971-1975 рр.).
71. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни в роки 10-оњ пТ¤тир≥чки (1976-1980 рр.).
72. Ќова техн≥ка досл≥дно-конструкторського бюро ќ. .јнтонова 70- х рок≥в ’’ ст. (јЌ-26, јЌ-28, јЌ-30, јЌ-32, јЌ-72).
73. ÷ив≥льна ав≥ац≥¤ на служб≥ народного господарства ”крањни у 70-80-т≥ роки ’’ ст.
74. ѕ≥дготовка ав≥ац≥йних спец≥ал≥ст≥в навчальними закладами ”крањни у 70-80-т≥ роки ’’ ст.
75. ”крањна в пер≥од перебудовчих процес≥в в —–—– (1985-1991 рр.).
76. ѕрийн¤тт¤ ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни (16 липн¤ 1990 р.). урс на утворенн¤ самост≥йноњ держави.
77. —проби серпневого (1991 р.) державного перевороту у ћоскв≥. ѕроголошенн¤ незалежност≥ ”крањни 24 серпн¤ 1991 р.
78. «овн≥шн¤ пол≥тика ”крањни на сучасному етап≥.
79. ѕол≥тичне та економ≥чне становище ”крањни в 1991-2009 рр.
80. ”крањна в сучасному св≥т≥. ”твердженн¤ нац≥ональноњ державност≥ (1991-2009 рр.).
81. онституц≥йний процес в ”крањн≥ (1996-2009 рр.). ѕрийн¤тт¤ онституц≥њ 1996 р. та њњ ≥сторичне значенн¤.
82. ‘ормуванн¤ багатопарт≥йност≥ в ”крањн≥. ѕол≥тичн≥ парт≥њ та громадськ≥ орган≥зац≥њ в ”крањн≥ на сучасному етап≥ ≥ особливост≥ њх д≥¤льност≥ (1991-2009 р.).
83. –еформуванн¤ аграрного сектору ”крањни в сучасних умовах (1991-2009 рр.).
84. ≤нтеграц≥¤ ”крањни в Ївропейську сп≥вдружн≥сть.
85. ќрган≥зац≥¤ пов≥тр¤ного руху в незалежн≥й ”крањн≥.
86. ѕ≥дготовка ав≥ац≥йних кадр≥в в незалежн≥й ”крањн≥.
87. јЌ-148 Ц л≥так нового покол≥нн¤.
88. јЌ“ ≥м. ќ. . јнтонова на сучасному етап≥.
89. ѕерспективи розвитку Ќј” на сучасному етап≥.
90. –озвиток цив≥льноњ ав≥ац≥њ ”крањни на сучасному етап≥ (1991-2009 р.).
91. Ђћотор —≥чї - флагман в≥тчизн¤ного двигунобудуванн¤.
ƒодаток
«разок оформленн¤ титульноњ стор≥нки
домашнього завданн¤
ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ»
Ќац≥ональний ав≥ац≥йний ун≥верситет
√уман≥тарний ≥нститут
афедра пол≥толог≥њ та соц≥альних технолог≥й
ƒомашнЇ завданн¤
з дисципл≥ни Ђ≤стор≥¤ ”крањниї
та тему:
Ђѕочаток ав≥аери в ”крањн≥ї
¬иконав студент (ка)
≤ курсу ‘ — - 101
≤ванов ≤ван ≤ванович
ињв - 2009
Ќавчально-методичне виданн¤
ћетодичн≥ рекомендац≥њ з п≥дготовки
до сем≥нарських зан¤ть та виконанн¤
домашнього завданн¤ дл¤ студент≥в ≤ курсу
вс≥х спец≥альностей
”кладач≥: ≤.≤. “юрменко, Ћ.—.“упч≥Їнко, Ќ.¬.Ѕем, ¬.ћ.√ребенн≥ков, ќ.ћ.«ахарчук, “.√. урченко, ≤.ј.ѕетасюк, ќ.≤.ѕетасюк, ќ.ј.ёрченко, ќ.√.≤лькова, ∆.¬. ѕаскал
¬ авторськ≥й редакц≥њ