english русский deutsch

ТЕСТОВА ВЕРСІЯ САЙТА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

на головну

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Методичні рекомендації з курсу

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Для студентів

Інституту заочного і

дистанційного навчання

Київ 2006

Укладачі:

Юрченко О.А.., канд.істор.наук, доц.

Захарчук О.М., канд.. істор. наук, доц.

Затверджено на засіданні кафедри політології та соціальних технологій

(протокол № ____ від  20.02.2006 р.)

Методичні рекомендації з курсу “Всесвітня історія" для студентів Інституту заочного та дистанційного навчання / Уклад. Юрченко О.А., Захарчук О.М.. – К.: НАУ, 2006. – 37 с.

Методичні рекомендації містять програму дисципліни, тематичний план курсу, плани семінарських занять та методичні рекомендації студентам до їх підготовки, питання для самоконтролю та навчальні завдання, теми контрольних робіт та методичні рекомендації до їх виконання, список рекомендованої літератури.

Призначені для студентів Інституту заочного та дистанційного навчання НАУ.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Назва дисципліни – “Всесвітня історія".

Загальна характеристика дисципліни.

Навчальна дисципліна "Всесвітня історія" розроблена та введена до курсу гуманітарних дисциплін бакалаврського циклу для студентів факультету психології та соціології. Її поява зумовлена тим, що на сучасному етапі, коли розгортається реальний процес українського державотворення та входження України в європейську та світову спільноту, принципово важливо, аби студенти – майбутнє української еліти – зрозуміли сутність та об'єктивну зумовленість суверенізації (державного самовизначення) націй, їх права на створення власної держави, усвідомили основні проблеми історичного процесу від зародження перших цивілізацій до сьогодення; вміли шляхом порівняльного аналізу історичного розвитку різних держав і народів проаналізувати закономірності та основні тенденції розвитку людства на різних етапах його існування.

Обсяг викладання курсу.

Навчальною програмою на вивчення курсу “Всесвітня історія" в Інституті заочного та дистанційного навчання відведено 108 год.

З них: лекцій – 6 год., практичних занять – 6 год., для самостійної роботи – 96 год.

У четвертому семестрі передбачені – контрольна робота та залік.

Тематичний план курсу “Всесвітня історія":

                                                                                              Таблиця 1

ПРОЕКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ З ВИДІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

1.5.1 Лекційні заняття, їх зміст та обсяг

Таблиця 2

1.5.2 Практичні заняття, їх зміст та обсяг

Таблиця 3

II.  МЕТА НАВЧАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

2.1.  Мета та завдання дисципліни:

Мета дисципліни – виявити основні проблеми історичного процесу від зародження цивілізацій до сьогодення; шляхом порівняльного аналізу історичного розвитку окремих держав і народів проаналізувати закономірності та основні тенденції розвитку людства в стародавні часи, епоху середньовіччя, новий та новітній час.

2.2. Головним завданням дисципліни є:

об’єктивне засвоєння студентами основних загальних проблем всесвітнього історичного процесу;

 знати періодизацію всесвітньої історії;

вміти аналізувати основні події історії провідних країн Європи та США в нову добу та новітній час;

-   опанування студентами закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків, спадкоємності й альтернативності історичного процесу.

2.3.   В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

головні події всесвітньої історії;

основні тенденції політичного і соціально-економічного розвитку країн, що вивчаються, закономірності їх історичного розвитку як складових загальноосвітньої цивілізації;

причинно-наслідковий зв’язок між подіями;

джерела і література з проблем курсу.

2.4.  В результаті оволодіння дисципліною студенти повинні вміти:

аналізувати історичний матеріал;

орієнтуватися в сучасних світових подіях через призму історичних подій минулого;

робити самостійні висновки та узагальнення.

робити самостійні висновки та узагальнення.

- робити самостійні висновки та узагальнення

III. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

3.1.  ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ”

ВСТУП

Предмет дисципліни. Періодизація всесвітньої історії, загальна характеристика її періодів.

СТАРОДАВНІ ЧАСИ

1. Виникнення та перші кроки людської цивілізації

Розквіт і занепад Єгипетської держави. Держави Шумеру і Аккаду. Стародавній Вавилон. Стародавній Китай. Стародавня Індія.

2. Зародження європейської цивілізації

Греція у ІІ-у – на початку І тис. до н.е. Афінська держава. Стародавня Спарта. Греко-перські війни.

Розквіт Македонії та її гегемонія в Греції.

Римська республіка у V – середині ІІІ ст. до н.е. Розвиток Римської держави у ІІ ст. до н.е. Римська імперія в ІІ-ІІІ ст. н.е. Виникнення християнства.  Пізня Римська імперія ІV – V ст. н.е.

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

3. Світ в епоху середньовіччя

Падіння Західної Римської імперії. Утворення варварських держав. Падіння Західної Римської імперії. Візантія IV – ХІ ст. Виникнення і розквіт європейських держав ІХ – ХV ст. (Франція, Англія, Німеччина, Італія, Московська держава).

НОВИЙ ЧАС

4. Великі географічні відкриття

Причини та передумови Великих географічних відкриттів. Відкриття Америки. Початок завоювання Індії. Відкриття західного шляху до Індії. Перша навколосвітня подорож. Іспанська колонізація Карибського басейну. Завоювання Мексики та Перу.

Колонізація та католицька церква. Географічні відкриття в басейні Тихого океану.

Наслідки Великих географічних відкриттів.

5. Англійська революція середини ХVІІ ст.

Англійський абсолютизм. Громадянська війна. Пресвітеріани та індепенденти. О.Кромвель і реорганізація армії. Д.Лільберн і “Народна угода”. Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика. Істинні левелери. Д.Уінстенлі й криза республіки. Протекторат О.Кромвеля. Причини реставрації монархії Стюартів. Режим реставрації.

“Славна революція” 1688-1689 рр. “Біль про права”. Історичне значення подій 1688-1689 рр.

6. Війна за незалежність північноамериканських

колоній і утворення США

Заснування перших англійських колоній у Північній Америці.

Соціально-економічний і політичний розвиток північно-американських колоній. Формування північноамериканської нації. Суспільно-політичні погляди “батьків-засновників” США та відносини між колоніями і метрополією, їх подальший розвиток.

Б.Франклін, Т.Джефферсон, Т.Пейн та ін.

Посилення протиріч між колоніями і метрополією після Семилітньої  війни.  Посилення визвольного руху. “Бостонське чаювання”. Початок збройної боротьби.

“Декларація незалежності” та її історичне значення. Демократичні перетворення під час війни  за незалежність.

Хід військових  подій у 1775-1781 рр.  Версальський мир і визнання США.

Зростання соціально-економічних суперечностей після війни. Повстання Д.Шейса. Становлення державного ладу США. Конституція 1787 р. “Білль про права” 1791 р. та історичне значення визвольної війни північноамериканських колоній Великобританії.

7. Французька революція кінця ХVІІІ ст. Франція

в роки Консульства і Першої імперії (1799-1814 рр.)

Криза феодально-абсолютистського ладу. Конституційні монархісти при владі. “Декларація прав людини і громадянина”. Політичні і соціальні перетворення в роки діяльності Установчих зборів. Конституція 1791 р. Фельяни і жирондисти. Формування коаліції європейських держав проти революційної Франції. Криза конституційної монархії.

Жирондисти при владі. Диктатура якобінців.

Внутрішня і зовнішня  політика термідоріанського конвенту.

Франція в період Директорії (1795-1799 рр.). Грах Бабер і “змова рівних”. Державний переворот 9-10 листопада (18-19 брюмера) 1799 р.

Історичні наслідки і спадщина французької революції.

Бонапартистський режим. Конституція 1799 р. Кодекси Наполеона. Законодавча діяльність Наполеона Бонапарта. Встановлення імперії. Конституція 1804 р. Економічний розвиток в роки імперії.

Зовнішня політика та боротьба  Франції з європейськими коаліціями.

Криза Першої імперії.

Історичні наслідки наполеонівських війн.

8. Міжнародні  відносини в 20-50-і роки ХІХ ст.

Зміни у співвідношенні сил між державами Європи після розгрому наполеонівської імперії. Віденський конгрес, “Віденська система”, її основні принципи.

Створення та діяльність Священного союзу.

 Боротьба з революційними рухами в Європі. Доктрина збройного втручання у внутрішні справи держав. Інтервенція Священного союзу в Іспанії. Польське повстання 1830 р. і ставлення до нього європейських держав. Послаблення основ “Віденської системи” внаслідок революційних подій  20-40-х років.

“Східне питання” та загострення суперечностей між європейськими державами. Міжнародні суперечності у східному питанні в 30-40-і роки. Загострення східного питання на початку 50-х років. Кримська війна, її міжнародні наслідки. Крах “Віденської системи”.

9. Революції 1848-1849 рр. в Європі

Революція у Франції. Соціально-політична ситуація у Франції в кінці 40-х років.  Лютнева революція 1848 р. та створення Тимчасового уряду. Проголошення республіки.

Червневе повстання в Парижі. Конституція Другої республіки (1848 р.). Утворення “партії порядку”. Обрання президентом Франції Луї Бонапарта.

Піднесення демократичного руху навесні 1849 року. Парламентська диктатура “партії порядку”. Відміна загального виборчого права. Бонапартистський переворот 2 грудня 1851 р. Встановлення Другої імперії. Місце революції 1848-1849 рр. в історії Франції.

Революція в Німеччині. Початок революції в західних регіонах країни. Ліберально-демократичний рух. Скликання об’єднаного ландтагу та передпарламенту. Проблема національного об’єднання. Імперська конституція 1849 р. Причини поразки революції.

Перші робітничі організації Д.Готшалька і С.Борна. Діяльність К.Маркса і Ф.Енгельса.

Характер, наслідки і значення революції.

Революція в Австрійській імперії. Соціально-економічні  проблеми Габсбургської монархії в 40-х роках ХІХ ст. Назрівання революції. Повстання у Відні. Скликання рейхстагу. Національне питання. Празьке повстання 1848 р. Розвиток революції. Міністерство Шварценберга. Конституція 1849 р.

Революція в Угорщині. Політична програма угорської опозиції Л.Кошут. Початок революції. “12 вимог” Ш.Петефі. Уряд Батіані. Революційні перетворення. Хорватський похід на Будапешт. Проголошення незалежності Угорщини. Визвольна війна угорського народу 1849 р. Інтервенція Австрії і Росії. Придушення революції, її наслідки.

Революція в Італії. Назрівання революційної кризи. Початок революції, її перший етап. Повстання в Сицилії та революційна боротьба в інших італійських державах. Введення конституцій в Тоскані, Сардинському королівстві та Папській державі. Повстання в Мілані та Венеції. Національно-визвольна війна проти Австрії. Поразка італійських військ.

Другий етап революції. Піднесення революційного руху у Венеції, Тоскані, Римі. Друга війна за незалежність, причини її невдачі. Перемога Габсбургів на Півночі Італії. Інтервенція Франції проти Римської республіки. Наслідки і значення революції.

10. Процес створення національних держав в Західній Європі

Об’єднання Італії. Політичне й економічне  становище Італії після революції 1848-1849 рр. Республікансько-демократичне та помірковано-ліберальне направлення у національно-визвольному русі. К.Кавур, Д.Манін, Д.Мадзіні та Д.Гарібальді.

Франко-італо-австрійська війна 1859 р. Національний рух у Центральній Італії. Революційні виступи в Сицилії. Похід “Тисячі” Дж.Гарібальді. Приєднання Неаполітанського королівства до П’ємонту. Створення Італійського королівства: його державний лад, внтурішнє становище і зовнішня політика. Приєднання Венеції.

Франко-прусська війна і завершення об’єднання Італії.

Об’єднання Німеччини. Промислове піднесення в 50-60-і роки. Аграрні відносини. Формування єдиного національного ринку.

Австро-прусська боротьба за лідерство в Німеччині. “Національний союз” і “малонімецький” план об’єднання Німеччини. Конституційний конфлікт у Пруссії та прихід до влади О.Бісмарка. Робітничий рух у 50-60-і  роки ХІХ ст.  Ф.Лассаль та його роль у робітничому русі. Створення Соціал-демократичної робітничої партії.

Початок об’єднання Німеччини під проводом Пруссії. Війна за Шлезвіг-Гольштейн. Австро-прусська війна. Створення Північнонімецького союзу і його конституція. Франко-прусська війна і завершення об’єднання Німеччини.

11. Соціалістична думка, міжнародний робітничий

та соціалістичний рухи

Теоретичне і соціалістичне обґрунтування суспільних порядків у політичних системах А.Сен-Сімона, Ш.Фур’є, Р.Оуена.

Виникнення поняття “соціалізм”.

Соціалістична концепція К.Маркса, її основні положення. Відмінність марксизму від інших соціалістичних концепцій (Л.Блан, П.Прудон).

Практична діяльність К.Маркса і Ф.Енгельса. “Союз комуністів”. Заснування міжнародного товариства робітників і його діяльність.

Робітничий рух в останній третині ХІХ ст., його основні тенденції. Створення національно-політичних робітничих партій, умови та форми їх діяльності.

Заснування ІІ Інтернаціоналу, основні етапи його діяльності. Боротьба політичних течій в ІІ Інтернаціоналі.

Проблема “кризи марксизму” в кінці 90-х років. Соціал-демократичний ревізіонізм Е.Бернштейна з питань теорії та практики соціал-демократії початку ХХ ст.

12. Провідні країни Європи та Америки

наприкінці ХІХ ст. – 1914 р.

Основні тенденції економічного та політичного розвитку Німеччини, Великої Британії, Франції, Росії та США.

Створення німецької імперії. Канцлерство О. фон Бісмарка. Характер і основні риси “вільгельмівської епохи”.

Причини швидких темпів економічного розвитку Німеччини і США.

Поступова втрата Великою Британією світової промислової і торгової гегемонії.

Встановлення Третьої республіки у Франції. Особливості її внутрішньополітичного розвитку.

Особливості економічного та політичного розвитку США. Посилення експансіоністських тенденцій в зовнішній політиці в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії.

13. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.

і на початку ХХ ст. (до 1914 р.)

Нові риси міжнародного розвитку в останній третині ХІХ ст.

Європейська політика Німеччини. “Союз трьох імператорів”. Франко-німецька “військова тривога” 1875 р. Троїстий союз (1882 р.) Австро-німецько-російська угода 1881 р.

Колоніальна експансія європейських держав у 70-90 рр. ХІХ ст. Загострення суперечностей між ними. Англо-німецькі колоніальні протиріччя. Фашодський інцидент.

Балканська проблема і посилення напруженості в Європі в кінці 80-х років. Зближення Франції та Росії, франко-російський союз (1891-1893 рр.).

Перші війни за переділ колоніального світу: іспано-американська (1898 р.), англо-бурська (1899-1902 рр.), російсько-японська (1904-1905 рр.).

Загострення англо-німецьких протиріч на початку ХХ ст. Англо-французька Антанта. Перша марокканська криза (1905-1906 рр.).

Англо-російська угода 1907 р. Оформлення Антанти. Протистояння країн Троїстого союзу і Антанти. Боснійська криза 1908-1909 рр. Агадирський інцидент і друга марокканська криза (1911 р.). Балканські війни (1912-1913 рр.). Зростання військової небезпеки. Розстановка сил на міжнародній арені до літа 1914 р.

НОВІТНЯ ДОБА

14. Перша світова війна 1914-1918 рр.

Привід до війни. Сараєвське вбивство і липнева криза 1914 р. Розв’язання світової війни. Цілі воюючих держав. Військово-стратегічні плани противників.

Військові дії й дипломатична боротьба коаліцій за нейтральні країни. Вступ у війну Туреччини.

Воєнні події в 1915 р. на Східному і Західному фронтах. Вступ у війну Італії та Болгарії. Розгром Сербії. Близькосхідні театри воєнних дій. Військово-морські операції.

Спроба Німеччини досягти вирішальних успіхів у 1916 р. на Західному фронті. Верденська битва. Вступ у війну Румунії. Операції на Італійському, Салонікському, Кавказькому, Месопотамському, Сирійсько-Палестинському фронтах. Дії на морі в 1916 р. Секретні угоди про умови територіального переділу світу.

Війна і державне регулювання  господарського життя у воюючих країнах. Економічне становище і внутрішня політика Німеччини, Австро-Угорщини і країн Антанти (Англії, Франції, Італії). Становище трудящих мас і соціальні проблеми воюючих країн. Характерні особливості політичної ситуації у воюючих країнах.

Нейтралітет США до 1917 р., його причини. Державне регулювання економіки і трудових відносин. Перетворення США у фінансовий  центр світу. Політична боротьба з питання вступу у війну.

Хід війни в 1917-1918 рр. і її завершення. Лютнева  революція 1917 р. в Росії і ситуація на Східному фронті. Вступ у війну США. Військові дії на Західному фронті. Військові дії на інших фронтах і на морі.

Кампанія 1918 р. Брест-Литовський і Бухарестський мирні договори. Додаткові дії на Західному фронті. Поглиблення кризи в країнах німецького блоку. Капітуляція Болгарії, Туреччини, Австро-Угорщини. Капітуляція Німеччини, умови перемир’я.

Результати і наслідки І світової війни.

15. Лютнева революція та Жовтневий переворот і встановлення більшовицького режиму в Росії (1917-1922 рр.)

Лютнева революція 1917 р. Поглиблення політичної і соціально-економічної кризи. Жовтневий переворот 1917 р. Встановлення більшовицької диктатури. Громадянська війна.

16. Індустріальні розвинуті країни Європи та Америки між двома світовими війнами (1918-1939 рр.)

Паризька мирна конференція 1919 р. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр., її рішення та історичні  наслідки. Визначення характеру Версальсько-Вашингтонської системи повоєнного устрою світу.

Сполучені Штати Америки.

Наслідки Першої світової війни для США. Перетворення країни на економічно найпотужнішу державу світу.

Президентські вибори 1932 р. та прихід до влади уряду Ф.Д.Рузвельта. “Новий курс” Ф.Д.Рузвельта, його теоретичні засади та практичне втілення в законодавстві, промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері і політичному житті США. Відображення “нового курсу” в зовнішній політиці.

Велика Британія.

Економічне і політичне становище Великої Британії після першої світової війни. Парламентські вибори 1918 р.

Перший лейбористський уряд, його внутрішня та зовнішня політика.

Особливості світової економічної кризи у Великій Британії. Вестмінстерський статут.

Зовнішня політика Великої Британії в 1920-1930 рр.

Франція.

Особливості економічного, соціально-політичного та духовного життя Франції після завершення Першої світової війни.

Ключові внутрішньополітичні і зовнішньоекономічні проблеми Франції другої половини 20-х рр.

Світова економічна криза у Франції та її особливості. Причини посилення лівого руху у Франції.

Утворення Народного фронту, його перемога на виборах та політика уряду Народного фронту. Франція напередодні  Другої світової війни: на шляху до краху Третьої Республіки.

Німеччина.

Листопадова революція 1918 р. і поразка у Першій світовій війні.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку Веймарської Республіки (1919-1933 рр.). Зародження націонал-соціалізму.

Прихід А.Гітлера до влади. Формування тоталітарної системи нацистської диктатури. “Уніфікація профспілок”. Фашизація культурного життя. Політика антисемітизму. Мілітаризація економіки.

Зовнішня політика А.Гітлера.

Вимога ревізії Версальської угоди і “здобуття нового життєвого простору”. Відкидання колективної безпеки і укладання двосторонніх угод. Англо-німецька морська угода 1935 р. Вступ у Рейнську демілітаризовану зону. Зближення з Японією (Антикомінтернівський пакт) та Італією (вісь Берлін-Рим). Аншлюс Австрії (1938 р.). Мюнхенська угода (1938 р.). Анексія Чехословаччини (1939 р.). Радянсько-німецький пакт про ненапад (1939 р.).

Італія.

Наслідки Першої світової війни для Італії. “Переможена серед переможців”.

Зародження фашистського руху в Італії: причини виникнення, програма, сутність та специфіка.

Прихід фашистів до влади і початковий період їх правління. Встановлення тоталітарної фашистської диктатури в Італії та її особливості. Латеранська угода.

Італія в роки світової економічної кризи 1929-1933 рр.

Політика етатизму та “автаркії”. Фашизація усіх сфер життя.

Зовнішня політика фашистської Італії.

Італійська агресія проти Ефіопії. Участь італійських збройних сил в громадянській війні в Іспанії. Зближення з Німеччиною. Італія і Мюнхенська угода. Агресія Італії проти Албанії.

17. СРСР в 1920-1930-ті роки

Перехід від політики “воєнного комунізму” до нової економічної політики. Сутність і мета непу.

Створення СРСР. Радянська модернізація СРСР. Індустріалізація. Насильницька колективізація. Масові репресії.

Зовнішня політика СРСР у 20-30-ті рр.

18. Друга Світова війна (1939-1945 рр.)

Походження Другої світової війни, її причини, характер, періодизація. Напад Німеччини на Польщу. Оголошення Великобританією та Францією війни Німеччині, перетворення війни на світову.

“Дивна війна” на Західному фронті.

Радянсько-німецький договір про дружбу та кордони.

Приєднання до СРСР Західної України та Західної Білорусії, держав Балтії та Бессарабії.

Напад гітлерівської Німеччини на Данію, Норвегію, Францію. Захоплення Бельгії, Голландії та Люксембургу. Капітуляція Франції. “Битва за Англію”.

Напад Італії на Грецію, греко-італійська війна. Допомога Греції з боку Великобританії, поразка італійських військ.

Напад Німеччини на Югославію і Грецію та його наслідки для подальшого ходу світової війни.

Німецький окупаційний режим в Європі. Феномен колабораціонізму. “Новий порядок”. Зародження руху Опору.

Напад фашистської Німеччини на СРСР. Бойові дії Німеччини проти СРСР в червні-листопаді 1941 р. Розгром німецько-фашистських військ під Москвою – крах гітлерівського плану “блискавичної війни” проти СРСР. Початок створення антигітлерівської коаліції.

Напад Японії на Перл-Харбор, втуп США в Другу світову війну. Розвиток та зміцнення союзницьких відносин між Великобританією, СРСР та США. Атлантична хартія.

Сталінградська битва та її значення для подальшого перебігу Другої світової війни. Бойові дії в Північній Африці, битва при Ел-Аламейні.

Поразка німецько-фашистських військ в Північній Африці. Висадка англо-американських військ на Сицилії і Півдні Італії.

Битва на Курській дузі та її історичне значення. Капітуляція Італії. Подальше зміцнення антигітлерівської коаліції. Тегеранська конференція.

Військові дії 1944 р. Відкриття другого фронту.

Визволення Франції. Кримська (Ялтинська) конференція. Бойові дії на заключному етапі. Беззастережна капітуляція фашистської Німеччини. Берлінська (Потсдамська) конференція.

Вступ СРСР у війну з Японією, розгром японської Квантунської армії. Беззастережна капітуляція Японії. Закінчення Другої світової війни.

Всесвітньо-історичне значення перемоги над фашизмом і японським мілітаризмом у Другій світовій війні. Уроки Другої світової війни.

Світ після Другої світової війни (1945-1963 рр.)

Головні політичні підсумки Другої світової війни. Створення ООН. Паризька мирна конференція. Мирні договори з колишніми європейськими союзниками гітлерівської Німеччини.

Початок “холодної війни” в міжнародних відносинах, її причини і характер. “Доктрина стримування”. Доктрина Трумена. “План Маршалла”. Створення організації Північноатлантичного договору (НАТО). Позиція СРСР в протистоянні Захід-Схід. Встановлення нових політичних режимів в Східній Європі і виникнення соціалістичного табору. Створення Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). Берлінська криза 1948 р. Розкол Німеччини. Початок розпаду колоніальної системи європейських держав. Війна в Індокитаї. Одержання незалежності Індією.

Новий етап протистояння Захід-Схід. Війна в Кореї та її наслідки. Створення Організації Варшавського договору  (ОВД). Розвиток системи військово-політичних блоків. АНЗЮС (Австралія, Нова Зеландія, США). СЕАТО (Організація договору країн Південно-Східної Азії). СЕНТО (Організація країн Центрального договору). Суецька криза 1956 р. Берлінська криза 1958-1961 рр. Карибська (Кубинська ракетна) криза. Виникнення позитивних тенденцій у відносинах Захід-Схід у другій половині 50-х – на початку 60-х років. Війна США у В’єтнамі.

Сполучені Штати Америки у другій половині XX ст.

Зміни  у світових позиціях і роль США після Другої світової війни.  Особливості соціально-економічного розвитку США. Вплив війни у В’єтнамі на становище в США.

Особливості внутрішньої  і зовнішньої політики адміністрації Дж.Картера.

Президентство Р.Рейгана . “Рейганомика”. Лідерство США у світовому господарстві.

Президентство Дж.Буша: реакція на політичні зміни в СРСР.

США і війни в Перській затоці.

Зовнішньополітична діяльність адміністрації У.Клінтона. Внутрішня і зовнішня політика президента Дж.Буша-молодшого. США на сучасному етапі.

21. Провідні країни Західної Європи

в другій половині ХХ ст.

Великобританія: лейбористи і консерватори при владі. Завершення переходу  від Імперії до Співдружності.

Прихід до влади консерваторів на чолі з М.Тетчер у 1979 р. Внутрішня і зовнішня політика урядів М.Тетчер. Феномен “тетчеризму”. Британське суспільство в роки прем’єрства Дж.Мейджора.

Прихід до влади лейбористів на чолі з Т.Блером (1997 р.). Феномен “нового лейборизму”.

Сучасне економічне і політичне становище Великої Британії.

Франція. Тимчасовий режим (1944-1946 рр.). Четверта республіка (1946-1958 рр.). Конституція V республіки. Де Голль і “голлізм”.

Внутрішньополітичне життя та зовнішня політика Франції в 70-80-х  рр. Особливості політичних орієнтирів президентів В.Жіскар д’Естена, Ф.Міттерана та Ж.Ширака.

Французьке політичне життя і зовнішня політика на сучасному етапі.

ФРН. Утворення  ФРН, її конституція. Внутрішня політика уряду К.Аденауера (1949-1963рр.): доктрина соціального ринкового господарства  і досягнення “економічного дива” та “добробуту для всіх”.

Нова східна політика уряду  В.Брандта-Шеєля (1969-1974 рр.), його програма внутрішніх реформ.

Г.Коль та його політика оновлення країни. Відновлення німецької єдності. Досягнення і проблеми об’єднаної Німеччини та пошук шляхів їх вирішення урядом Г.Коля.

Нова розстановка політичних сил в об’єднаній Німеччині.

Особливості внутрішньополітичного і зовнішньополітичного курсів урядів Г.Шрьодера.

IV. ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

СЕМІНАР 1

Тема 3. Війна за незалежність північноамериканських

колоній та утворення США

План

Особливості соціально-економічного розвитку та політичного устрою колоній Великобританії в Північній Америці на середину XVIІІ ст.

Проголошення незалежності та оформлення американської державності.

Особливості війни за незалежність як першої американської революції.

Реферати

Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської  державності.

Т.Джефферсон – автор Декларації  незалежності.

Б.Франклін – людина, мислитель, дипломат.

Поняття, терміни, назви: Новий світ, Закон про гербовий збір, “Бостонське чаювання”, Континентальний конгрес, “Декларація незалежності”,  конституція, президент, “Білль про права”.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Виппер Р.Ю. История Нового времени. – К.: «Ника-Центр», 1997. – С. 274-288.

Всесвітня історія. Навч. посіб. / Під ред. Б.М.Гончара та ін. – К.: Знання, 2002. – 232-235

Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. посіб. за ред. Ю.М. Алексєєва. – К.: Каравела, 2006.

Иванян Э.А. История США: Пособие для вузов. – М.: Дрофа, 2004.

Новая история стран Европы и Америки: Учеб. для вузов / И.М.Кривогуз, В.Н.Виноградов, Н.М.Гусева и др.; Под ред. И.М.Кривогуза. – М.: Дрофа, 2002.

Новая история стран Европы и Америки. Первый период. Под ред. Е.Е.Юровской и И.М.Кривогуза. – М. Высш. шк.,  1997.  – С. 223-240.

Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640-1870): Учеб. Пособ. / Сост. Е.Е.Юровская. – М.: Высш. шк. – 1990. – С. 46-84.

Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII- XVIII вв. Учеб. Пособ. / Под. ред. В.Г.Сироткина. – М.: Высш. шк., 1990. – С. 88-174.

Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посіб. – К.: “Каравелла”, Львів  “Новий світ” – 2000, 2003. – С. 325-331.

Додаткова

Американские президенты:  41 исторический портрет от Джорджа Вашингтона до Билла Клинтона. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

Виппер Р.Ю. и др. История Нового времени / Р.Ю.Виппер, И.П.Реверсов, А.С.Трачевский. – М.: Республика, 1995. – С. 229-235.

Иванов Р. Франклин. – М., 1972.

История США: В 4 т. – М., 1983. – Т. 1. – С. 81-96; 131-204.

Оксфордская иллюстрированная энциклопедия. В 9  тт. – Т. 3. Всемирная история с древнейших времен и до 1800 года. / Пер. с англ. – М.: Издательский дом ”ИНФРА-М”, 2000. – С. 5, 46, 51, 58-59, 68, 76, 107, 139, 170, 184, 253-254.

Севастьянов Г.К., Уткин А.И. Томас Джефферсон. – М., 1976.

Согрин В.В. Джефферсон. Человек, мыслитель, политик. – М., 1989.

Согрин В.В. Бенджамин Франклин – выразитель антиколо­ниальной идеологии // США: экономика, политика, идеология. – 1975. – № 10. – С. 36-45.

Согрин В.В. Основатели США: исторические портреты. – М., 1983.

Яковлев К.К. Вашингтон. – М., 1973.

Методичні рекомендації

            Розглядаючи передумови Американської революції, потрібно звернути увагу на значне зростання економічного потенціалу північноамериканських колоній Великобританії, стрімке збільшення кількості населення, досвід власного самоврядування, підвищення культурного рівня, формування власної інтелігенції, яка ідеологічно обґрунтувала право і необхідність боротьби за незалежність. Після перемоги Великобританії у боротьбі з Францією за колонії й переходу французької Канади до Британської імперії, англійські колоністи вже не мали небезпечного ворога в Північній Америці й не потребували захисту метрополії. Понад з цим, зростало невдоволення обмеженнями на торгівлю з іншими країнами на штучне стримування розвитку місцевої  промисловості. Особливо необхідно зупинитись на зміні політики Великобританії щодо вищезгаданих колоній з приходом до влади короля Георга ІІІ (1760 рік), який намагався поставити  колонії під жорсткий контроль та розпочати оподаткування їх населення.

            Готуючись до другого питання, доцільно проаналізувати умови, за яких відбулося проголошення незалежності, відслідкувати події та організаційні заходи, які мали наслідком консолідацію тринадцяти формально не пов’язаних між собою колоній.

Зокрема, слід звернути увагу на роботу Першого континентального конгресу (1774 р.), створення та діяльність  Континентальної асоціації, скликання Другого континентального конгресу й, зрештою, розробку та прийняття Декларації незалежності. Характеризуючи цей документ, необхідно звернути увагу, що він не лише проголосив незалежність колишніх колоній, а й сформував основи демократичного устрою, вперше в світовій історії законодавчо закріпив принципи народного суверенітету як основу державного управління, які пізніше будуть розвинуті в Конституції та Біллі про права.

            Розглядаючи третє питання, необхідно звернути увагу на те, що боротьба із зовнішнім ворогом йшла поряд із кардинальними внутрішніми перетвореннями. Характерною рисою амери­канської революції є відсутність терору.  Боротьба  американців за незалежність та проголошення республіки не викликало у феодальній Європі ворожості, як це було стосовно Французької революції кінця XVIII ст. Державний устрій США виключав можливість встановлення революційної диктатури на відміну від французького Конвенту. Континентальний  конгрес не мав можливостей для узурпації влади.

Головнокомандувач Дж. Вашингтон  не виявив бажання стати новим Цезарем чи Кромвелем. Після укладання миру з Великобританією добровольча армія була розпущена і в країні практично не залишилось збойних сил.

Питання для самоконтролю

Коли було розпочато заснування північноамериканських колоній?

Які відмінності існували у розвитку північноамериканських колоній?

Скільки англійських колоній налічувалось  у Північній Америці на середину XVIIІ ст.?

На яких принципах  базувалася англійська колоніальна політика?

Чому в середині XVII ст. загострилися відносини Великобританії та колоній?

Що стало приводом до війни за незалежність?

Які рішення було прийнято І і ІІ континентальними конгресами?

Чому Франція, Іспанія, Росія допомагали США у війні за незалежність?

Якими були економічні, політичні та соціальні наслідки війни за незалежність для США?

Яким чином у Конституції США було закріплено принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки?

Навчальні завдання

Назвіть основні відмінності між англійськими колоніями у Північній Америці та колоніями іспанців, португальців, голландців, французів.

Визначте специфіку англійської колоніальної політики щодо північноамериканських колоній.

Назвіть причини перемоги США  у війні за незалежність.

Розкрийте основні положення Декларації незалежності за поданим планом:

а) як у документі обґрунтовується право колоній на незалежність?

б) що мали на увазі автори документа, коли писали: “усіх людей створено рівними”?

в) які ідеали просвітництва знайшли відображення у Декларації?

г) у чому полягає загальнолюдське значення Декларації незалежності?

Назвіть умови Версальського миру між США та Великобританією.

Проаналізуйте основні положення Конституції США.

Порівняйте війну за незалежність англійських колоній у Північній Америці з Англійською революцією середини XVII ст. Визначте спільні риси та відмінності.

СЕМІНАР 2

Тема 15. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

План

Початок Другої світової війни (1939-1941 рр.). Причини , характер, періодизація.

Перебіг військових та політичних подій у 1941-1942 рр. Створення антигітлерівської коаліції.

Нацистський “новий порядок“ у Європі. Рух Опору в окупованих країнах.

Бойові дії у 1943-1945 рр. Кінець Другої світової війни. Її підсумки та уроки.

Реферати

Крах Версальсько-Вашингтонської системи і встановлення фашистської гегемонії в Європі (1935-1938 рр.).

Битва за Англію, її етапи та наслідки.

Створення антигітлерівської коаліції  (1941-1942 рр.).

Розгром і капітуляція німецько-італійських військ у Північній Африці (жовтень 1942–травень 1943 рр.).

Відкриття Другого фронту.

Поняття, терміни, назви: “політика умиротворення агресора”,  “Антикомінтернівський пакт”, аншлюс, Мюнхенська угода, “Сталевий пакт”, пакт Ріббентропа-Молотова, характер війни, агресія, “дивна війна”, “лінія Мажино”, “битва за Атлантику”, “битва за Англію”, план “Барбаросса”, ленд-ліз, “блискавична війна”, німецько-радянська війна, московська битва, Перл-Харбор, “новий порядок”, рух Опору “Атлантична хартія”, “Декаларція Об’єднаних націй”, Ель-Аламейн, Сталінградська битва, Курська битва, корінний перелом у ході Другої світової війни, Тегеранська конференція, Другий фронт, Кримська (Ялтинська) конференція, Берлінська операція, Берлінська (Потсдамська) конференція.

ЛІТЕРАТУРА

Верт  Н. Історія Радянської держави. – Рівне “Вертекс”, 2001. – С. 249-285.

Всесвітня історія: Навч. посіб. / Б.М.Гончар та ін. – К.: Т-во “Знання”, 2002. – С. 404-426.

Газін В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр. – К.: “Слово”, 2003. – С. 381-446.

Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. посіб. за ред. Ю.М. Алексєєва. – К.: Каравела, 2006.

Дюрозель Жан-Батист. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з фр. – К.: “Основи”, 1999. – С. 226-227; 229-230; 234-240; 243; 247-251; 260-265; 322-330; 337-338; 347.

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-1945): Навч. посіб. – К.: Комп’ютерплес, 2001. – С. 69-85; 295-315.

Мінгазутдінов А.Ф. Історія Другої світової війни: Навч. посіб. – К.: Видав. Центр “Київський університет”, 1999.

Мировая война XX века: В 4 кн. – М.: Наука, 2002. – Кн. 3: Вторая мировая война: ист. очерк. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век: учеб. Для студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М.: Владос, 2001. – Ч. 1. – С. 86-126.

Смирнов В.П. Франция в ХХ веке: Пособие для студ. вузов. – М.: Дрофа, 2001. – С. 143-144; 146-180.

Додаткова

Гарт Л. Вторая мировая война. – М.: АСТ, 1999.

Ватлин А.Ю. Германия в ХХ веке. – М.: РОССПЕН, 2002. – С. 105-129.

Козлітін В.Д. Друга світова війна 1939-1945. – Навч. посіб. – Харків, “РА” 2001.

Оксфордская иллюстрированная  энциклопедия. В 9 тт. Т. 4. – Всемирная история. С 1800 года и до наших дней / Пер. с англ. – М.: Издательский дом «ИНФРА-М», 2002. – С. 17-18, 42-43, 81-82, 366.

Пивовар С.Ф., Слюсаренко А.Г., Стельмах С.П. Всесвітня історія. Новітній період 1900-1945. – К.: Видавничий дім “Академія”, 1998. – С. 312-362.

Системная история международных отношений /Отв. ред.  А.Д.Богатуров. – М.: Московский рабочий, 2000. – Т. 1. События 1918-1945. – С. 286; 297; 300-302; 305-306; 308-314; 316-321; 366-470.

Сидоренко С.С. Битва за Англию. – М.: АСТ, 2002.

Типпельскирх К. История Второй мировой войны. – М.: АСТ, 1998.

Трубайчук А. Друга світова війна. – К.: Наукова думка, 1995.

Черная Л.П. Коричневые диктаторы. – М.: Республика, 1992.

Черчилль Уинстон  Вторая мировая война. (В 3-х книгах). – М.: Воениздат, 1991. Кн. 1-3.

Шиллер У. Взлет и падение третьего рейха: В 2-х томах. – М.: Воениздат, 1991. – Т. 1-2.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, перш за все необхідно з’ясувати причини Другої світової війни, коротко охарактеризувати  міжнародні відносини у  30-і роки ХХ ст.

Наведіть періодизацію Другої світової війни та визначте її характер.

Висвітліть  агресію Німеччини та СРСР проти Польщі – початок Другої світової війни. Розкажіть про перехід Німеччини до активних дій на Західному фронті – загарбання Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії та Франції. Проаналізуйте “битву за Англію”. Покажіть початок морської війни в Атлантичному океані та Середземному морі.

Прокоментуйте радянсько-фінську війну, анексію СРСР держав Прибалтики, Бессарабії та Північної Буковини. Простежте бойові дії в Африці та на Балканах (1940-1941 рр.).

Відповідаючи  на друге питання, розкажіть про напад Німеччини на Радянський Союз, охарактеризуйте план “Барбаросса” та крах “блискавичної війни”.

Як розвивалися події на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр.? Висвітліть причини поразок радянських військ у 1941-1942 рр.

Яке значення мала героїчна оборона Києва, Одеси, Севастополя, Ленінграда та розгром німців під Москвою (грудень 1941 р.)?

Охарактеризуйте хід воєнних дій на Східному фронті у1942 р.

Розкажіть про напад Японії на США, зокрема про операцію японського флоту проти Перл-Харбору (7 грудня 1941 р.) та початок бойових дій на Тихому океані і Південно-Східній Азії.

Охарактеризуйте розвиток подій на північно-африканському  театрі війни (літо 1941 – початок травня    1942 р.). Розкажіть про боротьбу на морських комунікаціях (“битва за Атлантику”).

Покажіть процес створення і остаточне оформлення антигітлерівської коаліції (1941-1942 рр.).

Розгляд третього питання рекомендуємо почати з встановлення німецького “нового порядку” в окупованих країнах Європи та виникнення антифашистського руху Опору. Розкажіть про антинацистську боротьбу в самій Німеччині.

При викладі четвертого питання необхідно зупинитися на всебічному висвітленні найбільш важливих подій 1942/43 рр., які спричинили корінний перелом в ході Другої світової війни – Сталінградська та Курська битви, розгром і капітуляція німецько- італійських військ у Північній Африці (жовтень 1942 р. – травень 1943 р.), поразка японського флоту біля аталу Мідуей (3 червня – 7 липня 1942 р.).

Охарактеризуйте значення висадки англо-американських військ на о. Сицилія, капітуляцію Італії.

Які питання були обговорені та вирішені на Тегеранській конференції глав держав СРСР, США та Великобританії у листопаді-грудні 1943 р.?

Розповідаючи про завершальний етап Другої світової війни, бажано зупинитися на наступі радянських військ у 1944 р., звільненні території СРСР від німецько-фашистських загарбників та перенесенні військових дій у Східну Європу.

Покажіть роль і місце Другого фронту у бойових діях 1944 р. та в завершальній поразці Німеччини. Охарактеризуйте звільнення Франції та інших західноєвропейських країн, окупованих фашистами, та кампанію 1945 р., яка привела до капітуляції Німеччини.

Далі необхідно висвітлити роботу Ялтинської (Кримської) конференції (лютий 1945 р.) глав держав – СРСР, США, Великобританії та підписання пакту про беззастережну капітуляцію Німеччини.

Проаналізуйте рішення Потсдамської (Берлінської) конференції (липень-серпень 1945 р.), яка заклала основи для післявоєнного розвитку не тільки країн Європи, а й усього світу.

Далі охарактеризуйте розгром Японії. Розкажіть про вступ СРСР у війну з Японією, про застосування США атомної зброї та капітуляцію Японії.

Коли закінчилась Друга світова війна?  У чому полягають на Ваш погляд підсумки та уроки Другої світової війни?

Питання для самоконтролю

Яким чином А.Гітлер почав порушувати Версальський договір у середині 30-х років?

Які були причини Другої світової війни?

Які були причини фашистської агресії на Балканах навесні 1941 р.?

Що спонукало Німеччину розпочати війну проти СРСР, не завершивши розгрому Великобританії? Як це позначилося на ході Другої світової війни?

Яке значення для перебігу Другої світової війни мала битва за Москву?

У результаті яких подій США вступили у війну?

Як відбувалося створення антигітлерівської коаліції? Чому країни Заходу погодилися на співробітництво з СРСР?

Що таке “ленд-ліз”? Яке значення він мав для перемоги над нацистською Німеччиною?

Як  розгорталися воєнні дії  у Північній Африці?

Яке воєнно-стратегічне значення мав розгром німецьких військ під Сталінградом і Курськом?

Чому висадку союзних військ в Італії не можна назвати відкриттям Другого фронту?

Що таке рух Опору, який характер він мав? Які верстви населення і чому брали участь в ньому?

Як вплинув тоталітаризм радянського і нацистського режимів на методи ведення війни та її результати?

Що змусило Японію капітулювати?

Які основні підсумки Другої світової війни? Чим Друга світова війна відрізнялася від Першої світової війни?

Навчальні завдання

Складіть хроніку агресивних дій Німеччини, Італії та Японії у другій половині 30-х років?

Дайте загальну характеристику воєнних дій в Західній Європі у початковий період війни.

Проаналізуйте стратегічну обстановку, що склалася на німецько-радянському фронті в першій половині 1941 р. – другій половині  1942 р.

Охарактеризуйте нацистський “новий порядок в Європі”.

Порівняйте битви в Атлантиці й у Тихому океані.

Складіть таблицю “Воєнні дії СРСР проти Німеччини  у 1944 р. “

Складіть таблицю “Визволення Європи у 1944-1945 роках”.

Заповніть таблицю міжнародних конференцій 1945 року.

СЕМІНАР 3

Тема 17. Провідні країни Західної Європи та США

у другій половині ХХ ст. – до сьогодення

План

“Тетчеризм” у внутрішній та зовнішній політиці Великої Британії. Феномен “нового лейборизму”.

 Зовнішня і внутрішня політика Франції (початок  80-х років – до сьогодення).

Особливості розвитку ФРН на сучасному етапі.

США наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.ст.

Реферати

Політичні портрети К.Аденауера, В.Брандта, М.Тетчер, Ф.Міттерана, Г.Коля, Т.Блера, Ж.Ширака, Б.Клінтона, Дж.Буша (мол.).

Поняття, терміни, назви: “тетчеризм”, “Фолклендська війна”, “буря в пустелі”, “новий лейборизм”, соціалісти, інтеграція, Маастрихтський договір. Європарламент, Рада Європи, Християнсько-соціальний союз (ХСС), Християнсько-демократичний союз (ХДС), об’єднана Німеччина, ФРН, червоно-зелена коаліція, республіканська партія, демократична парія, Дейтонські угоди, імпічмент, Косівська проблема, стратегічна система протиракетної оборони, тероризм, світова анти­терористична коаліція.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

      1. Арзаканян М.Ц. История Франции: учебник для вузов. М.: Дрофа, 2005.

Ватлин А.Ю. История Германии в ХХ веке. – М.: РОССПЕН, 2002. – С. 266-303.

Всесвітня історія. Навч. посіб. / Під ред. Б.М.Гончара та ін. – К.: Знання, 2002. – С. 443-446; 454-457; 461-463; 465-470. 

Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. посіб. За ред.. Ю.М.Алексєєва.-К.: Каравела, 2006.

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). – Вінниця: “Фоліант”, 2003. – С. 27-219, 277-328.

Иванян Э.А. История США: Пособие для вузов. – М.: Дрофа, 2004.

История новейшего времени стран Европы и Америки: 1945-2002 гг. / Под. ред. Е.Ф.Язькова. – М.: Простор, 2002 – С. 292-298; 300-303; 310-311; 391-416.

Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручник / Л.Ф.Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 2001. – С. 86-97; 278-293; 314-329.

Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век: учеб. Для студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М.: Владос, 2001. – Ч. 2.

Смирнов В.П. Франция в XX веке. – М.: Дрофа, 2001. – С. 300-335.

Додаткова

Арзаканян М. Д. Жак Ширак – пятый президент Пятой республики // Международная жизнь, 1995. – № 7. – С. 70-77.

Ахтамазян А.А. Федеративная республика Германия  в конце ХХ века // Новая и новейшая история, 1999. – № 4. – С. 35-50.

Коломийцев В.Ф. Франсуа Миттеран: человек и политик // Новая и новейшая история, 1999. – № 1. – С. 163-180.

Перегудов С.П. Маргарет Тэтчер // Вопросы истории, 1988. – № 10. – С. 60-83.

Перегудов С.П. Отставка Маргарет Тэтчер // Вопросы истории, 1991. – № 10-11.

Перегудов С.П. Тэтчер и тэтчеризм. – М.: Наука, 1996.

Перегудов С.П. Тони Блэр // Вопросы истории, 2000. – № 1. – С. 64-82.

Пивовар С.Ф., Слюсаренко А.Г., Стельмах С.П. Всесвітня історія. 1945-1997.  Новітній період. – К.: Академія, 1998. – С. 9-12, 17-18, 32-34, 233-235.

Попов В.И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. – М.: Международные отношения, 2000.

Смирнов В.П. Франция  в ХХ веке. – М.: Дрофа, 2001. – С. 304-333.

Смирнов В.П. Франция на исходе ХХ века // Новая и новейшая история, 2000. – № 2. – С. 49-69.

Хома Н.В. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: “Каравелла”, Львів “Новий світ-2000”, 2003. – С. 384-395; 412-418; 428-433; 446-447.

Методичні рекомендації 

Відповідаючи на перше питання, проаналізуйте зовнішню на внутрішню політику М.Тетчер (1979-1990 рр.). Як Ви розумієте поняття “тетчеризм”? Дайте характеристику політики консерваторів після відставки М.Тетчер, діяльності другого кабінету Дж.Мейджора.

Покажіть еволюцію лейборизму та висвітліть зовнішню та внутрішню політику уряду Т.Блера.

При відповіді на друге питання необхідно дати характеристику зовнішній та внутрішній політиці Ф.Міттерана, показати роль Франції в закінченні “холодної війни”, об’єднанні Німеччини, в інтеграційних процесах Західної Європи.

Проаналізуйте процес формування у Франції пост­індустріального  суспільства (90-ті роки ХХ ст.).

Розкажіть про президентські вибори 1995 р. Охарактеризуйте зовнішню та внутрішню політику Жака Ширака.

Висвітлюючи третє питання, необхідно розповісти про перші загально-німецькі вибори 1990 р. та їх результати. Покажіть заходи уряду щодо вирівнювання внутрішнього рівня розвитку східних і західних земель. Проаналізуйте нову розстановку політичних сил в об’єднаній Німеччині.

Охарактеризуйте вибори 1998 р. та перемогу соціал-демократів.

Яку зовнішню та внутрішню політику проводить канцлер Німеччини Герхард Шрьодер?

Яку роль відіграє ФРН в Європейському Союзі, у вирішенні актуальних міжнародних проблем?

Відповідаючи на четверте питання, радимо розпочати з висвітлення виборчої кампанії  у США 1992 р. та приходу до влади демократів.

Дайте характеристику зовнішній  і внутрішній політиці адміністрації Б.Клінтона.

Які були результати виборів 1996 р.? Проаналізуйте партійно-політичну боротьбу у США у другій половині 90-х років ХХ ст.

Охарактеризуйте другий етап президентства Б.Клінтона.

Як проходила виборча компанія 2000 р.? Розкажіть про перемогу республіканців та їх лідера Дж.Буша (мол.). Дайте тлумачення гаслу Дж.Буша “співчуваючого консерватизму”. Охарактеризуйте зовнішню та внутрішню політику Дж.Буша (мол.). Як трагічні події 11 вересня 2001 р. вплинули на подальший розвиток США та політику її керівництва?

Дайте оцінку діям США у військових акціях проти Афганістану та Іраку (2001-2003 рр.).

Питання для самоконтролю

В чому суть “тетчеризму”?

Які заходи провів уряд М.Тетчер у 1979-1990 рр.? Які їх наслідки?

В чому сутність “нового лейборизму”?

Які реформи були проведені лейбористським урядом Т.Блера?

Як змінилися зовнішня політика Франції з приходом до влади Ж.Ширака?

Як відбувалося об’єднання Німеччини? У чому полягав компроміс СРСР з країнами  Заходу в цьому питанні?

Яку роль відіграє ФРН в сучасних політичних процесах?

Які проблеми стоять перед об’єднаною Німеччиною?

Які зовнішньополітичні пріоритети Д.Буша-молодшого?

Скільки штатів сьогодні входять до складу США?

Навчальні завдання

Проаналізуйте зовнішню політику урядів М.Тетчер.

Визначте основні риси внутрішньої і зовнішньої політики Т.Блера.

Охарактеризуйте основні напрями внутрішньої політики Ф.Міттерана.

Дайте оцінку внеску Франції у забезпечення процесу інтеграції. Яка сьогодні її роль у Європейському  Союзі?

Визначіть особливості розвитку  ФРН у 1990-1996 рр. З якими труднощами зіткнулася об’єднана Німеччина?

Охарактеризуйте відносини між ФРН і Україною на сучасному етапі.

Дайте оцінку зовнішньополітичному і внутрішньополітичному курсу Б.Клінтона.

Проаналізуйте українсько-американські відносини на сучасному етапі.

V. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Робота над контрольною повинна розпочинатися з ознайомлення з матеріалами до обраної теми, що представлений в основних підручниках та навчальних посібниках, вказаних у списку рекомендованої літератури. На наступному етапі треба скласти план майбутньої роботи (простий чи складний – за бажанням і міркуванням автора контрольної, до якого повинні увійти: вступ, основна частина та заключення (висновки).

Так як контрольна робота являє собою елементарне наукове дослідження, до неї пред'являються певні вимоги, а саме:

- наявність титульного листа, плану;

- наявність вступу та не менше ніж двох розділів, причому у вступі та першому розділі обов'язково обґрунтовується актуальність теми, формулюються мета та основні завдання дослідження, висвітлюється стан наукової розробки теми; у другому (наступних) розділах має бути викладений основний матеріал теми;

- висновків, що містять власну оцінку студентом розглянутої у контрольній роботі проблеми;

- наявність списку використаних джерел та літератури, що оформлюється в алфавітному порядку згідно з прізвищем автора із урахуванням стандартних вимог до оформлення списків літератури.

На рецензію можуть подаватися як рукописні, так і друковані роботи, що є результатом самостійної творчої роботи авторів. Роботи, що отримані з мережі Інтернет, не зараховуються. Приблизний обсяг контрольної роботи – шкільний зошит (12 арк.), або -  10-15 друкованих аркушів.VI. ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Номери тем контрольних робіт збігаються із сумою двох останніх цифр номера залікової книжки студента. Якщо, наприклад, залікова книжка має номер 192538, то студент має писати одинадцяту тему.

Тема 0. Розквіт та занепад Єгипетської держави.

План

Вступ

Утворення світової Єгипетської держави.

Реформи Ехнатона і військові успіхи Єгипту.

Розвиток господарства  та суспільства.

Релігія, міфологія та культура Стародавнього Єгипту.

Діяльність останнього фараона Нового Царства Рамзеса III. Втрата

                Єгиптом незалежності.

                Висновки

                Список  використаної  літератури

Тема 1. Александер Македонський – полководець і державний діяч.

План

Вступ

Встановлення македонської гегемонії у Греції. Прихід Александра до  влади.

Східний похід Александра  Македонського.

Походи Александра Македонського в Середню Азію та Індію.

Створення імперії Александра Македонського.

          Висновки

          Список використаної літератури

Тема 2. Англійська революція середини XVII ст.

План

Вступ

Соціально-економічні та політичні передумови англійської революції.

О.Кромвель – вождь революції.

Суспільно-політична боротьба протягом революції. Суспільні погляди індепендентів, левелерів, дигерів.

Особливості, основні етапи та наслідки англійської революції.

           Висновки

           Список використаної літератури

Тема 3. Велика Французька революція кінця XVIII ст.

План

             Вступ

Економічний розвиток та особливості політичного ладу Франції напередодні революції.

Основні етапи революції.

Франція в системі міжнародних відносин в період революції (1792-1799 рр.).

         Висновки

         Список використаної літератури

Тема 4. Наполеон Бонапарт – великий полководець та державний діяч.

План

Вступ

          1. Початок військової кар’єри Наполеона Бонапарта (Тулон –1793).

Італійський та єгипетський походи Бонапарта.

Правління Наполеона. Перша імперія у Франції та її падіння..

“Сто днів” Наполеона Бонапарта. Заслання на о.Святої Єлени.

 Висновки

Список використаної літератури

Тема 5. Особливості економічного та політичного розвитку Великої Британії наприкінці XIX – на початку ХХ ст.

План

Вступ

1. Економічний розвиток Англії. Втрата промислової й торговельної першості.

2. Особливості розвитку робітничого руху в Англії.

3. Реформи Д. Ллойд-Джорджа.

4. Колоніальна політика консервативних і ліберальних кабінетів у 1870-1914 рр.  5. Підготовка до війни.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 6. Балканські війни початку ХХ ст.

План

Вступ

1. Створення Балканського союзу 1912 р.

2. Перша Балканська війна ( жовтень 1912 р. – травень 1913 р.) та її наслідки.

3. Друга Балканська війна (червень – серпень 1913 р.). та її наслідки.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 7. Перша світова війна 1914-1918 рр.

План

Вступ

Передумови, причини, військово-стратегічні плани та початок Першої світової війни.

Воєнні кампанії 1914-1917 рр. Їх цілі та результати.

Хід бойових операцій на завершальному етапі війни. Кінець та підсумки Першої світової війни.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 8. Зародження фашистського руху в Італії: причини виникнення, програма, сутність та специфіка.

План

Вступ

1. Причини зародження фашизму в Європі.

2. Громадсько- політична діяльність Беніто Муссоліні, створення ним у 1919 р. фашистської партії. Програма партії.

3. Перемога фашистів на виборах до парламенту 1921 р. Фашизація країни.

4. Зовнішня політика уряду Муссоліні в 30-х роках ХХ ст.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 9.  Франклін Делано Рузвельт і його “новий курс” в США.

План

Вступ

Соціально-економічне становище США після завершення Першої світової війни.

Перемога Ф.Рузвельта на президентських виборах 1932 р.

“Новий курс” Ф.Рузвельта. та його наслідки.

Внутрішня та зовнішня політика США у 1932-1937 рр.

           Висновки

           Список використаної літератури

Тема 10. Зовнішня політика А. Гітлера в 1933-1939рр.

 План

Вступ

1. Прихід А.Гітлера до влади у 1933 р.

2. Вихід Німеччини із Ліги Націй. Курс на перегляд Версальського договору. Мілітаризація країни.

3. Аншлюс Австрії та  Мюнхенська угода 1938 р.

4. Антикомінтернівський пакт.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 11. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

План

Вступ

1. Початок Другої світової війни (1939-1941 рр.). Причини , характер, періодизація.

2. Перебіг військових та політичних подій у 1941-1942 рр. Створення антигітлерівської коаліції.

3. Нацистський “новий порядок“ у Європі. Рух Опору в окупованих країнах.

4. Бойові дії у 1943-1945 рр. Кінець Другої світової війни. Її підсумки та уроки.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 12. Початок “холодної війни” в міжнародних відносинах,

 її причини і характер.

План

Вступ

1. Фултонська промова У.Черчілля (1946 р.)

2. Доктрина стримування Г.Трумена.

3. План Маршалла 1948 р.

4. Створення військово-політичних союзів. Військово-політичне протистояння капіталістичних та соціалістичних країн.

5. Створення ООН та її роль у вирішенні міжнародних проблем післявоєнного світу.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 13. Німецька проблема в міжнародних відносинах

післявоєнного світу.

План

Вступ

1. Розкол Німеччини: утворення ФРН та НДР.

2. Намагання міжнародної спільноти вирішити “німецьке питання”  у 50-60-ті             

    роки ХХ ст.

3. Об’єднання Німеччини в 1989-1990 рр.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 14. Сполучені Штати Америки у 1945-1974 рр.

План

Вступ

1. Зміцнення міжнародного статусу США внаслідок Другої світової війни.

2. Соціально-економічні досягнення і проблеми країни.

3. Особливості суспільно-політичного життя.

4. Вплив війни в Індокитаї на внутрішньо-політичну ситуацію в країні.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 15. Канада у другій половині ХХ ст.

План

Вступ

1. Адміністративно-територіальний устрій країни.

2. Соціально-економічний розвиток.

3. Особливості суспільно-політичного життя країни.

4. Зовнішня політика Канади.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 16. Соціально-економічна політика урядів М. Тетчер.

План

Вступ

1. Перемога Консервативної партії на парламентських виборах 1979 р.

2. Соціально-економічна програма М. Тетчер.

3. Соціально-економічне та політичне становище Великобританії  у 1979-1990 рр.

4.Маргарет Тетчер – один з найвидатніших політичних діячів ХХ ст.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 17 . Перебудова і розпад СРСР.

План

Вступ

1. Проголошення курсу на “перебудову”. М.Горбачов – новий генеральний секретар ЦК КПРС.

2. Основні етапи періоду “перебудови”(1985-1987 рр.; 1987 – 1991рр.).

3. Внутрішня і зовнішня політика СРСР.

4. Розпад СРСР: причини, наслідки.

Висновки

Список використаної літератури

Тема 18. Інтеграційні процеси в Західній Європі : від Європейського співтовариства до Європейського Союзу.

План

Вступ

1. Функціонування та розвиток Європейського співтовариства

 у 80-ті роки ХХ ст.

2. Маастрихтські угоди та утворення Європейського Союзу.

3. Перехід до спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗППБ).

4. Перехід до Амстердамських угод та їхнє значення.

5. Військово-політичне співробітництво в Західній Європі.

6. Проблеми розширення ЄС у 90-ті роки ХХ ст.

Висновки

Список використаної літератури

VII. ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

      1.   Арзаканян М.Ц. История Франции: учебник для вузов. М.: Дрофа, 2005.

      2.   Всесвітня історія. Навч. посіб. / Під ред. Б.М.Гончара та ін. – К.:Знання, 2002.

3.Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч.посіб. за ред.. Ю.М.Алексєєва. – К.: Каравела, 2006.

Иванян Э.А. История США: Пособие для вузов. – М.: Дрофа, 2004.

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-1945): Навч. посіб. – К.: Комп’ютерпрес, 2001.

Історія сучасного світу. Навчальний посібник / Ю.А.Горбань та ін. – К.: Телепресінформ, 2001. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручник /В.А.Манжола, М.М.Білоусов, Л.Ф.Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 1999.

Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручник / Л.Ф.Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 2001.

Новая история стран Европы и Америки: Учеб. Для вузов / И.М.Кривогуз, В.Н.Виноградов, Н.М.Гусева и др.; Под ред. И.М.Кривогуза. М.: Дрофа, 2002.

Пивовар С.Ф., Слюсаренко А.Г., Стельмах С.П. Всесвітня історія. Новий період 1900-1945. – К.: Видавничий дім “Академія”, 1998.

 Стельмах С.П., Слюсаренко А.Г., Пивовар С.Ф. Всесвітня історія. Новий період (кінець XVIII – початок ХХ ст.). – К.: Видавничий центр “Академія”, 1998.

 Хома Н.В. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посіб. – К.: “Каравелла”, 2003.

 Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручник /В.А.Манжола, М.М.Білоусов, Л.Ф.Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 1999.

 Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручник / Л.Ф.Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 2001.

 Пивовар С.Ф., Слюсаренко А.Г., Стельмах С.П. Всесвітня історія. Новий період 1900-1945. – К.: Видавничий дім “Академія”, 1998.

 Стельмах С.П., Слюсаренко А.Г., Пивовар С.Ф. Всесвітня історія. Новий період (кінець XVIII – початок ХХ ст.). – К.: Видавничий центр “Академія”, 1998.

Додаткова література

1.  Ададуров В. Історія Франції (від початків до кінця XVIII ст.). – Львів: Вид-во УКУ, 2002.

2. Американские президенты: 41 исторический портрет от Джорджа Вашингтона до Билла Клинтона. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

     3. Арзаканян М. Д. Генерал де Голь на пути к власти. – М.: Прогресс-Традиция, 2001.

         4. Арзаканян М. Д. Жак Ширак – пятый президент пятой республики // Международная жизнь, 1995. – № 7

         5. Ахтамазян А.А. Федеральная республика Германия в конце XX века//Новая и новейшая история 1999. – № 4.

         6. Белоусов Л.С. Бенитто Муссолини. Политический портрет // Новая и новейшая история, 1991. – № 5-6.

         7. Булок А. Гитлер и Сталин. Жизнь великих диктаторов. – М.: Русич,

          2000, Т.1-2.

         8. Ватлин А.Ю. Германия в XX веке. – М.: РОССПЕН, 2002.

9.    Верт Н. Історія Радянської держави. 1900-1991: Пер. з фр. навч. посіб. – Рівне: „Верменс”, 2001.

10. Історія сучасного світу. Навч. посіб. / Ю.А.Горбань та ін. – К.: Телепресінформ, 2001.

      11. История Древней Греции: учеб. / В.И.Кузищин и др. – М.: Высш. шк., 2001.

       12. История Древнего Рима: учеб. / В.И.Кузищин и др. – М.: Высш. шк., 2001.

        13. История Европы. – М.: Наука, 1988. – Т.1. Древняя Европа.

        14. История Китая: учеб. / Под. ред. А.В.Меликсетова. – М.: МГУ,1998.

        15. История Италии: В 3-х Т. / Под. ред. С.В.Сказкина. – М.: Наука, 1970. – Т. 2.

   16. История новейшего времени стран Европы и Америки: 1945-2000 / Под. ред. Е.Ф.Язькова. – М.: «Простор», 2002.

   17. История Франции: В 3-х Т. / Под. ред. А.З.Манфреда. – М.: Наука, 1973. – Т.2..

   18. Кёнигсбергер Г.Г. Средндневековая Европа, 400-1500 годы / Пер. с англ. – М.: «Весь мир», 2001.

            19. Козлітін В.Д. Друга світова війна 1939-1945 рр. / Навч. посіб. – Х.: “РА”,2001

            20. Мінгазутдінов О.Ф. Історія Другої світової війни. Навч. посіб. – К.: Видавничий центр “Київський університет”, 1999.

            21. Нариси з історії дипломатії України. / Під ред. В.А.Смолія. – К.: “Альтернативи”, 2001.

Новая история стран Европы и Америки. Первый период. Под. ред. Е.Е.Юровской и И.М Кривогуза. – М.: Высш. шк,1997.

Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век: учеб. студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и                М. В. Пономарева. – М.: Владос, 2001. – Ч.1.

24.   Попов В.И., Маргарет Тэтчер: человек и политик (взгляд российского дипломата). – М.: Международные отношения, 2000.

25. Смирнов В.П. Франция на исходе ХХ века // Новая и новейшая история, 2000.

26. Трубайчук А. Друга світова війна. – Навч. видання. – К.: Наукова думка. – 1995.

27. Уткин А.И. Первая мировая война. – М.: изд-во Эксмо. 2002.

28. Хибберт Н. Муссолини: Биография / Пер. с англ. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

29. Черная Л.П. Коричневые диктаторы. – М.: Республика, 1992.

В авторській редакції